Про те, як створювався Євромайдан SOS в 2013 році, про те, як налагоджувалася співпраця з адвокатами, зокрема, із також нової системи – безоплатної правової допомоги. Про те, як проявили себе адвокати в часи майданних подій. Про те, з яким тиском державної машини доводилося стикатися людям, адвокатам, правозахисникам.
Про те, якої якості були надані юридичні послуги. Про те, наскільки важливим дати відчути людині захищеність, а також про те, що вину причетних до згаданих подій посадових осіб має бути доведено, і держава має сплатити по всіх боргах за порушені права і свободи в розмові з координаторкою Євромайдану SOS, Головою Правління громадської організації “Центр Громадянських Свобод” Олександрою Матвійчук.
Вітаю слухачів «Громадського» з вами Лариса Денисенко і програма «Ген справедливості». Це програма для тих, хто хоче почуватися захищено. Сьогодні ми будемо говорити з чого саме починався «Євромайдан SOS» і як починалася співпраця «Євромайдан SOS» та системи безоплатної правової допомоги. Я вітаю в студії Олександру Матвійчук, координаторку «Євромайдан SOS».
Лариса Денисенко: Олександро, повертаючись до часів не стільки далеких, можете розпочати і розповісти нашим слухачам проте як власно починався «Євромайдан SOS», як почалася співпраця з системою безоплатної правової допомоги?
Олександра Матвійчук: Ми відкрили нашу ініціативу «Євромайдан SOS» 30 листопада рано в ранці. Нагадаю, що напередодні міліція брутально розігнала студентський майдан і почалася робота «Євромайдан SOS» взагалі, контакти з адвокатами з того, що ми запостили на фейсбуці два пости. Перший ми написали, що якщо ви постраждали під час розгону студентського майдану, ви свідок, ви родич, у вас друзі заарештовані, будь ласка зверніться до нас, ми дамо вам безкоштовного адвоката. На той час, треба сказати, у нас не було жодного адвокату серед нас, хоча я сама юрист, я не маю адвокатської ліцензії. І другий пост – якщо ви адвокат, або юрист і хочете безкоштовно допомогти людям, будь ласка телефонуйте до нас, ми вас з’єднаємо. І власне з цього ми почали працювати як конектор між тими, хто потребує і може надавати.
Ми просто відслідковували на той час, хто саме нам дзвонили, чи то були системи безоплатної правової допомоги, чи це були комерційні структури. Але у нас було кілька напрямків, по яким ми дійсно працювали з адвокатами безкоштовною правової допомоги і один з них – це були регіони, де ми не могли швидко знайти адвокатів. І от наша відповідальна за роботу з адвокатами, вона телефонувала в центри безкоштовної правової допомоги і говорила, що вона родич, або вона сестра, тому що звертатися мають право тільки рідні і що такій то людині терміново потрібна правова допомога. В більшості міст на такі звернення центри реагували, особливо гарно реагували в Одесі і Запоріжжі. Більше того були випадки, коли нам центри безкоштовної правової допомоги, допомагали дізнатися інформацію про заарештованих.
Тому що адвокатів безкоштовної допомоги пускали і інформацію їм повідомляли. Був такий випадок, коли ми вночі дзвонили в райвідділок в Запоріжжі і не могли дізнатися скільки там і хто заарештований, і ми з’ясували за допомогою центрів безкоштовної правової допомоги. Оскільки не я відповідала за координацію роботи з адвокатами в нашій ініціативі, але одного адвоката я дуже гарно запам’ятала і це був адвокат саме з безкоштовної правової допомоги – це Наталя Дорошенко. Ми з нею говорили і так вийшло, що я з нею переткнулася, коли ми захищали 19 річного хлопця Сашка Сидоренко, він взагалі сам не з Києва. І перше, що ми провернули це зареєстрували його в Києві. І коли його заарештували могли дати домашній арешт або СІЗО, і домашній арешт йому не могли винести, тому, що він зареєстрований в іншій області і везти його…
Лариса Денисенко: І це зайві витрати і ніхто б на це не пішов звичайно.
Олександра Матвійчук: Звичайно. І ми тоді запостили на «Євромайдан SOS», що є такий заарештований 19 річний хлопець, хто може швидко його прописати? І ми його прописали. Власне це була така придумка, ініціатива Наталі Дорошенко. Я пам’ятаю як вона боролася за цього хлопця, це дійсно викликало справжню повагу.
Лариса Денисенко: Наталка Дорошенко буде наступною гостею нашої програми і я про це теж поговорю. Олександро, якщо говорити, я пам’ятаю, що спочатку були навіть в фейсбуці дописи стосовно того, що непотрібно допускати адвокатів безоплатних, непотрібно адвокатів державних, наче вони в змові з державою і не будуть допомагати. Виникала взагалі проблема з довірою? Чи була недовіра від клієнтів, чи були відмови від допомоги адвокатів, які працюють за системою безоплатної правової допомоги?
Олександра Матвійчук: Так, була проблема недовіри від клієнтів. Коли ми телефонували і казали, що у нас є безкоштовний адвокат, ми хочемо підстрахуватися і хочемо взяти адвоката від вас, тобто комерційно, який би зголосився працювати. Але тут я маю відзначити, що наш досвід роботи показав, що гарні фахівці є і в тій, і в тій системі за час Євромайдану ми більше одне одного пізнали У нас був пул, десь 10-15 чоловік безкоштовних адвокатів яким ми дзвонили, радилися і коли призначали іншого безкоштовного адвоката , ми питали, що це за людина, бо люди в системі один одного знають. Коли люди дзвонили і казали, що їм призначили безкоштовного адвоката, якого ми знали, ми казали, що не хвилюйтеся, подивіться, як він працює, і якщо буде все гаразд, ми не будемо його заміняти. Після першого судового засідання люди залишалися з цими адвокатами. Хоча були різні випадки, але вони залежать більше від сумлінності ставлення кожної людини до своєї професії.
Лариса Денисенко: Олександро, як ви думаєте звідки така упередженість, бо якщо говорити детально про цю ситуацію, це адвокати, які мають фактично однаковий статус. Це адвокати, які мають адвокатську ліцензію, яка надає їм право захищати людину. Просто одні з них працюють самі на себе, або на компанію, інші можуть працювати як самі на себе, так і власно бути адвокатом системи безоплатної правової допомоги. Звідки упередженість стосовно того, що безоплатне дорівнюється поганому?
Олександра Матвійчук: Це перший момент. А другий, якщо ми згадаємо, були часи, коли всі державні органи були потенційними нападниками. І власне міліція, вона не захищала людей, а навпаки здійснювала напад і люди не зверталися до міліції, якщо хтось пропадав, а зверталися до «Євромайдану SOS», коли вони чули, що це державний адвокат у них була недовіра.
Лариса Денисенко: Особливо в тих умовах, коли власне чітко пам’ятають, що міністр юстиції не показувала жодних сигналів стосовно того, що система лояльна до тих людей, які відстоюють свою свободу на мирні зібрання, власне і свою свободу слова. Тому що вона або взагалі зникала, або виступала з одіозними заявами і розумію, власне, чому систему яка умовно кажучи під міністерством юстиції люди сприймали насторожливо.
Олександра Матвійчук: Так і тут треба сказати, що державна машина намагалася тиснути на адвокатів. Я говорю про те, що пам’ятаю. Я пам’ятаю, як адвокати з безкоштовної правої допомоги вони скаржилися на погрози і вони говорили, що їм прямо в судах говорять про те, що погрожують переатестацією, втратою свідотства. Чи це вплинуло на якість їхньої роботи я не скажу. Такі погрози були, я так розумію від органів суду щонайменше.
Лариса Денисенко: Це називається повага власне до незалежності професії. Так само можна тиснути на суддю, так само можна тиснути на будь кого. Люди інколи при владі забувають, що гарантії незалежності професії, вони залишаються гарантіями незалежності професії.
Олександра Матвійчук: Все залежало від сумлінності ставлення до роботи. Ми намагалися продзвонювати наших клієнтів, потерпілих, побитих, заарештованих і питати як у них розвиваються справи. Були випадки, в тому числі і по безкоштовній правовій допомозі, коли винесли арешт на 2 місяці, питаємо чи подав ваш адвокат апеляцію, ні не подав. В таких випадках ми ставили собі пунктик додати в справу когось іншого.
Лариса Денисенко: Ми вже про те, що власне центри безоплатної правової допомоги допомогли знаходити адвокатів на місцях, тобто не в Києві. Які ви можете пригадати схеми взаємної допомоги і обміну інформацією, які вигадувалися того часу наново?
Олександра Матвійчук: Люди вони істоти креативні і ці концепти вибудовували по ходу, реагуючи на виклики, які ми перед собою ставили. Нам адвокати безкоштовної правової допомоги, навіть з якими ми не особливо працювали, вони дзвонили і просили відправити на їх судові засідання спостерігачів групи громадського спостереження, або розіслати інформацію по ЗМІ, щоб прийшли журналісті і щоб публічність процесу якимось чином гарантувала захист. Це точно було навіть в регіонах, це було навіть в Симферополі, в Одесі були. Також ми обмінювалися інформацією, нам доводилося йти на певні хитрощі, тому що є інструкції і інформацію просто так по телефону давати не можна. Чергова по телефону дзвонила по Україні, представлялася родичкою і питала, и ця людина не заарештована. Коли людина зникає, у нас була підозра, що вона затримана. А якщо людина затримана, їй мають надати безкоштовного адвоката.
Лариса Денисенко: До речі, щоб зрозуміти як працює система, коли затримають громадянина мають інформувати центр безкоштовної правової допомоги, щоб адвокат надавався. Ви можете за своїми спогадами, чи часто таке бувало, чи були люди, які просто зникали і не були зареєстровані?
Олександра Матвійчук: На жаль, дуже грубо порушувалась процедура затримання, я вже мовчу, що людей били перед затриманням. Не можу сказати, що в переважній кількості випадків телефонували в центри, на жаль, ні. Могла пройти велика кількість часу від години до кількох днів, щоб адвокату подзвонити в центр безкоштовної правової допомоги і запросити адвоката, тому ми з цим пулом адвокатів ми намагалися з’ясувати, коли вони приходять до райвідділку до однієї людини, и є там ще хтось. А якщо є, то будь ласка, прізвище запишіть, щоб ми знали, хто там ще є і кому ще треба правова допомога. Система працює і умови для її роботи створено.Треба звернути увагу серед багатьох інших аспектів, як наприклад державна підтримка, система фінансування. Треба звернути увагу ще на контроль якості в середині системи, може громадський контроль ззовні за послугами, які надає ця система. Не тільки з точки зору права, а з точки зору етики, бо найкраще нам співпрацювалося з людьми, не які є заслуженими юристами, а які дуже віддано і сумлінно намагалися зробити все, щоб захистити своїх клієнтів.
Лариса Денисенко: Знову ж таки, мені здається, що це люди з сильною громадянською позицією і з хорошою професійною підготовкою. Я знаю, що після того і під час, коли проводилися деякі судові засідання, ви намагалися аналізувати роботу, зокрема і адвокатів. Є якісь результати стосовно того, які адвокати, наскільки вони сумлінно ставилися до виконання своїх процесуальних обов’язків? Це стосується не тільки адвокатів безоплатної правової допомоги, а взагалі.
Олександра Матвійчук: Ми намагалися це аналізувати, але не з точки зору виведення якихось досліджень, тому точні цифри я вам дати не можу. Для того, щоб оперативно реагувати і за потреби заміняти адвоката. Тут були різні випадки. Були випадки, коли людина була незадоволена своїм адвокатом просто тому, що вона хотіла іншого. Були випадки, коли ми намагалися продзвонювати потерпілих, або їх рідних і запитувати, як іде хід по справі. І були випадки з тих адвокатів, які так зголосилися працювати. Такий випадок, доволі драматичний, я не буду називати цю людину, бо вона пізніше загинула і поповнила ряди Небесної сотні. Але коли цю людину затримали і привезли до суду, ми відправили туди адвоката з незрозумілих для нас причин адвокат туди не доїхав. І про те, що у людини нема адвоката ми дізнались від громадських спостерігачів, які видзвонилися і сказали, що там нікого нема. Ми були змушені дуже швидко когось туди відправляти. Чому так сталося я не знаю, навіть не пам’ятаю, чи ми намагалися розібратись, чому адвокат не доїхав.
Була така практика, щоб в парі з безоплатним адвокатом працював адвокат, умовно кажучи комерційний, але який також надавав послуги безкоштовно. Ц не завжди вдавалося, але ми ніколи не радили відмовлятися від адвокатів безкоштовної правової допомоги. Гарний тандем, він сприяє захисту. Тут ще така здається ситуація, власне ось ці всі євро майданні події вони затягнули у світ криміналу людей, які були віддалені від всього цього. Це для них було не те що вперше, і відчуття несправедливості загострювалося в такі моменти, коли тебе затримують за те, що ти виборюєш своє. Це надзвичайно важко усвідомити, тому що так чи інакше є призумція не винуватості. Людина, яка готує злочин, вона себе готує до того, що її затриамають. Коли людина виборює своє, вона абсолютно заскоена цією ситуацією, коли мало того, що затримали, можливо ще і побили, і намагаються навішати абсолютно все. Користуючись нагодою хочу подякувати всім адвокатам, з ким ми в ті часи працювали.
Лариса Денисенко: Взагалі, коли говориш про стосунки клієнта – адвоката, ця комунікативна функція, я просто по собі знаю, ти людина яка звикла працювати з процедурою певною, дуже часто ти забуваєш про те, що людина знервується, на яку ти працюєш. І бажано було б частіше просто нагадувати про те, як йдуть справи. Тому що ти знаєш, що у тебе є тиждень і він нікуди не дінеться ти спокійно працюєш, а людина знервується, вона не знає 3 дні у неї, як все це відбувається? Чим можна дорадити, щоб виправити цю ситуацію і можливо клієнтам пояснити, що є процедурні правила і часові в тому числі, в якому працює адвокат, не хвилюйтеся. Але менше з тим акцентувати адвокатів на тому, щоб вони не лінувалися більше виходити на контакт з клієнтом. Виходить так, як і з нашою владою, яка працює і дійсно деякі речі пропрацьовуються і рухаються з місця, але враження таке, що ми всі стопоримося і відкочуємося назад, тому що мовчання.
Олександра Матвійчук: Це насправді питання і завдання для адвоката, який хоче бути успішним. Це абсолютно нормально для клієнта хотіти розуміти стратегію захисту. Адвокату не важко пояснити, що на апеляцію у нас стільки-то днів і такого-то числа я її подам. В нас були випадки, коли вже після закінчення Євромайдану по справам небесної сотні, поки не знайшлися адвокати, які взялися і ведуть вже тривалий час. Були родичі, які нам казали, знаєте з нами адвокат вже не зв’язується тривалу кількість часу і ми не розуміємо, чи він щось робить по цій справі. Дійсно питання, може адвокат вирішив допомогти тільки в той скрутний період, а зараз він вже не збирається вести справу. Ми вдячні адвокатам, які тоді відгукнулися, але ми зовсім не чекаємо, що вони всі свої справи закинуть і будуть займатися тільки нами.
Лариса Денисенко: Стосовно як раз бездіяльності. Я розумію, що ота ситуація спонукала адвокатів діяти. Головна задача витягнути клієнта з СІЗО поміняти запобіжний захід, поміняти кваліфікацію за якою людину намагалися засудити. Але ще той момент, що відбувалися процеси того самого побиття, або ненадання медичної допомоги. Мені цікавить такий момент, коли існують в країні закони, які не працюють. Зокрема це закон про те який гарантує кожному з нас, хто постраждав від дій правоохоронців отримати матеріальну і моральну сатисфакції. Чи адвокати займалися цими справами?
Олександра Матвійчук: Під час Євромайдану ми працювали для захисту і не бачили можливості притягти винних до відповідальності в момент самих протестних подій. Що не означало, що ми не писали купу запитів і скарг. Але адвокати були зайняті тим, що у них була величезна кількість клієнтів. Єдине, що точно я пам’ятаю, що до в’язнів банкової адвокати подали скарги про побиття. Вони не просто захищали своїх клієнтів, але ще намагалися встановити справедливість. Зараз коли йде розслідування, всі хто тоді вийшли з СІЗО і сказали «алілуя» і вирішили більш ніколи до міліції не звертатися, то може вони подумають і звернуться до прокуратури зі скаргою. Покарати винних для нас стратегічне завдання. Це не питання помсти, якщо ми гвинтикам системи не покажемо, що є конституція і в цій конституції написано, що виконання завідомо незаконних наказів не звільняє вас від відповідальності – це сигнал в майбутнє. Якщо ви влада, чиновник, якщо ви виконуєте все, що вам сказали, ви будете притягнуті до відповідальності як це показав майдан. Ми зараз активно співпрацюємо з прокуратурою, передали всю інформацію , яка у нас є.
Лариса Денисенко: Дякую Олександро. Я сподіваюсь, що справедливість буде відновлюватися, власне це і є завдання нашої програми «Ген справедливості» говорити нашим співгромадянам, що адвокати працюють і ви почуваєте себе захищеними. З вами була Лариса Денисенко, гостя в студії Олександра Матвійчук, координатора «Євромайдана SOS»
Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.
