Українські нардепи ухвалили закон про створення вільної економічної зони на території окупованого Криму. На думку правозахисників цей закон створює правові підґрунтя для визнання Криму частиною Російської Федерації. Громадські організації вимагають його ветувати.
Підписи під зверненнями до Президента поставили керівники провідних правозахисних організацій України.
Зазначений закон ставить під сумнів досягнення української дипломатії на міжнародному рівні. Зокрема, визначаючи перелік осіб, які постраждали від окупації Криму та мають право на отримання соціальних пільг та певних державних гарантій, положення ст. 14 цього закону (див. нижче) передбачають отримання таких пільг ліченою кількістю осіб. В той же час за даними ООН кількість внутрішніх переселенців становить від 12 до 16 тис. осіб.
Фактично, таким чином поставлено під сумнів сам факт завдання шкоди Україні та кримчанам, мешканцям АР Крим. Таким чином, цей закон призведе до істотного підривання авторитету України на міжнародному рівні, оскільки тяжкість негативних наслідків окупації Криму вже отримала своє визнання з боку міжнародної спільноти» – йдеться у зверненні правозахисних організацій до Президента.
Адвокат Регіонального центру з прав людини Сергій Заєць впевнений, що закон необхідно терміново ветувати, аби не допустити серйозної дискримінації всіх кримчан:
«Головна проблема яку створює цей закон – це проблема дискримінації кримчан в Україні. Події які відбулися в Криму фактично поставили кримчан в уразливе становище порівняно з іншими громадянами України. Кримчани вже позбавлені деяких прав, або у них виникли додаткові труднощі при реалізації цих прав. Наприклад, для того щоб звернутись до суду кримчани не можуть в Криму оплатити судовий збір. За таких обставин від влади вимагається створення таких норм, які вирівнювали б таке становище. Але, той закон який за дивних обставин прийняла Верховна Рада України також є дискримінаційним. По перше він за своїм визначенням вже встановлює особливі правила поводження, чи особливий правовий режим до осіб які проживають в Криму. Він поставить громадян які проживають в одному регіоні в гірше становище ніж всіх інших. Наприклад можна привести рішення Європейського суду з прав людини у справі Пічкур проти України. В цій справі суд визнав дискримінацією за ознакою місця проживання громадянина України якому державні органи України відмовили виплачувати пенсію,після зміни місця проживання на Німеччину.
Встановлення таких особливих правил за ознакою місця проживання вже становить ризик дискримінації. В чинному законодавстві передбачені механізми запобігання таким ризикам. Це антідискримінаційна експертиза. Є дуже великі сумніви, що цей закон проходив таку експертизу. Ці сумніви ґрунтуються на змісті. Є певні норми які створюють дивне правове становище для кримчан. Наприклад ці норми які стосуються паспортів та інших документів виданих владою Криму. Норма стосовно вивезення валюти. Основним платіжним засобом на території Криму є рубль. Але згідно цього закону неможна вивозити з Криму суму в рублях більш ніж еквівалент десяти тисяч гривень. Це стосується тільки кримчан. Також є заборона здійснювати валютообмінні операції на території Криму. Якщо закладати таку норму то простіше визнати що Крим не територія України. Ці правила на можуть встановлюватись по відношенню до власних громадян які проживають на території України. Наприклад митне оформлення. Всі хто проживає в Криму визнаються не резидентами. Було б щиріше визнати Крим не територією України», – вважає експерт.
Нагадаємо, 14 серпня Верховна Рада України у другому читанні прийняла закон «Про податковий і митний контроль у вільній економічній зоні Криму і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
Ірина Сєдова, програма «Голоси Криму» на Громадському радіо
