facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Абітурієнти подали понад 2 мільйони заяв до університетів, – Совсун

Лідирують КНУ ім.Шевченка у Києві, КНУ ім. Франка у Львові та “Львівська політехніка”. Більше деталей про вступну кампанію 2016 року
розповідає Інна Совсун, перша заступниця міністра освіти та наук

Абітурієнти подали понад 2 мільйони заяв до університетів, – Совсун
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Ірина Славінська:  І в нашій студії з’явилась перша заступниця міністра освіти і науки Інна Совсун.

Що станом на сьогодні відомо про вступну кампанію? Скільки студентів вступають в які вузи?

Інна Совсун: Ми отримали більш ніж два мільйона заяв. Два мільйона одинадцять тисяч заяв було подано до українських навчальних закладів. Минулого року біло мільйон вісімсот. Заяв стало більше, попри те, що кількість абітурієнтів зменшилась. Кількість вступників на бакалаврські програми зменшилась суттєво, адже кількість випускників шкіл зменшилась на 15%.

Євген Павлюковський: Але це говорить, що багато людей не вступили? Більший відсоток в порівнянні з минулим роком  не змогли вступити?

Інна Совсун: Ні, це говорить про те, що люди могли подати більше заяв. Через те, що цього року подавали в електронному вигляді. Якщо раніше було 5-6 заяв, то тепер це було простіше і швидше і деякі люди подали по 15.

Ірина Славінська: А скільки всього абітурієнтів?

Інна Совсун: 580 000. Але це на всі рівні – молодший спеціаліст, бакалавр, магістр. На бакалаврські програми більше 200 000 подалося. Це очікувана статистика. Здивувала кількість заяв в умовах зменшення кількості випускників, люди скористалися можливістю подати більше заяв.

Ірина Славінська: Де хочуть вчитися українські абітурієнти?

Інна Совсун:  Найпопулярніші університети – Київський Університет Шевченка, Львівський Франка, Львівська Політехніка, Харківський Каразіна, Чернівецький Федьковича, Київський Торгово-економічний університет, Київський національний Економічний, Національний авіаційний, Дніпровський Гончара. Трійка лідерів, традиційно – КНУ, ЛНУ та ЛП. І це важливо, бо в цьому році вперше буде застосована модель, коли кількість місць в університеті буде залежати від популярності вузу у сильних абітурієнтів.

Ірина Славінська: Що це означає? Як це працює?

Інна Совсун: Це дуже складно. Це складний математичний алгоритм, який ми довго розробляли і в спрощеному вигляді він був запроваджений минулого року.  До 2015 року абітурієнти подавали по 15 заяв. Дуже сильний абітурієнт міг отримати 15 рекомендацій на бюджет. Він обирав одну, а інші 14 лишались вільними і на них підтягували наступних абітурієнтів по списку.

Таке підтягування відбувалось тричі, але по факту потім залишалось багато вільних бюджетних місць. Що відбувалось далі: приймальні комісії обдзвонювали абітурієнтів і пропонували їм місця держ. замовлення, інколи послідовно за списком, інколи в довільному суб’єктивному порядку. І ми постійно отримували купу скарг від абітурієнтів: чому хтось пройшов з нижчим балом, а мені не подзвонили.

Ірина Славінська: Тобто, за старою системою на бюджетних місцях навчалися ті, хто мав нижчий бал ніж той, хто потрапив на контракт.

Інна Совсун:  Там було багато суб’єктивності. «Опора» проводила дослідження, що на деяких спеціальностях в деяких вузах до 40% місць лишалося незаповненими. І тоді в досить суб’єктивному  порядку обдзвонювали наступних абітурієнтів. Членів приймальних комісій можна було зрозуміти в якихось випадках. Вони мали сидіти і обдзвонювати абітурієнтів. Це збільшувало видатки навчального закладу на телефонні розмови. В деяких випадках неможливо додзвонитись до абітурієнта, час на обдзвін і на зарахування обмежений.

Євген Павлюковський: І як це вдалось вирішити?      

Інна Совсун: В минулому році ми запровадили механізм пріоритетності. Коли абітурієнт свої заяви ранжує. Він каже, я завжди мріяв навчатися в Харківському університеті Каразіна на спеціальності «соціологія». Прекрасна програма, до слова. 

Абітурієнт каже: «Це мій пріоритет номер один. Якщо я потрапляю на цю програму, всі інші мене не цікавлять. І тоді ми встановили алгоритм автоматичного  розподілу відповідно до встановлених пріоритетів. Людину спочатку перевіряють чи проходить за найвищим пріоритетом.  І якщо ти пройшов а найвищим пріоритетом, всі інші твої заяви автоматично анулюються.

Ірина Славінська: Тобто замість 15 місць на бюджет, ти отримуєш одне.

Інна Совсун: Ти отримуєш одне за найвищим пріоритетом, на який ти проходиш. Якщо ти не пройшов на перший, система перевіряє, чи ти не пройшов на другий. Якщо не пройшов на другий, то на третій і так далі. Механізмом перевірки, що залишається без змін для цього року, є дуже простий. Доволі легко перевірити, що прохідні бали є вищими відповідно до пріоритетності.

Євген Павлюковський: Кожен може перевірити це онлайн?              

Інна Савсун: Так. Наприклад на першому і другому пріоритетах вони вищі за прохідні бали на третьому. Сам механізм складний, а алгоритм перевірки для абітурієнта простий.

Ірина Славінська : І як це все впливає на кількість місць на бюджеті?

Інна Совсун: А в цьому році ця схема дещо ускладнюється.  Пропонується одне місце за найвищим пріоритетом, так кількість місць коригується відповідно до того, чи пішли туди сильні абітурієнти, чи ні. Наприклад, держава виділила тисчу місць на спеціальність «Хімія». Абітурієнти, які подались на цю спеціальність. В цю тисячу потрапило 125 людей, які хочуть в Університеті Шевченка навчатися.

Якщо минулого року в університеті було 100 місць. То, він може цього року за рахунок найсильніших абітурієнтів, які вибороли право навчатись на бюджеті, збільшити кількість місць на 25% порівняно з минулим роком. А от якщо абітурієнт опинився на 126-му місці у списку, йому система запропонує наступний пріоритет.  Ідея, полягає в тому, щоб збирати сильних студентів в найсильніший вузах.

Євген Павлюковський: А як бути з незаповненими бюджетними місцями?

Інна Совсун: Вони заповнюються. В попередній моделі вони також заповнювались, щоправда в досить довільному порядку. Але слід розуміти, що «гроші» і «бюджетні місця» це поняття доволі далекі. Адже гроші виділяються не в прямій залежності від кількості бюджетних місць.

Ірина Славінська: А давайте поговоримо щодо пільгового вступу абітурієнтів з Криму і Донбасу. Наскільки цьогорічна вступна кампанія була для них успішною?

Інна Совсун: Вже третій рік поспіль слід враховувати військово-політичні реалії, коли йдеться по вступ цієї категорії абітурієнтів. Коли в 2014 році почали приїздити абітурієнти з Донбасу без жодних документів.  Спочатку було складно розібратися, що з цим робити, але тоді українські атестати було легко видати, бо для тих випускників вони були вже замовлені до початку військових дій. В 2015 році було складніше. В цьому році ми вже напрацювали певну модель для роботи з цими категоріями.

Ірина Славінська: Загалом, треба нагадати що на Громадському радіо ми говорили багато про порядок вступу абітурієнтів з цих територій. Я згадала соціальну рекламу, яка закликає абітурієнтів з непідконтрольних територій заповнювати вступну декларацію і не маючи атестату вступати  до українських вишів. Я хотіла б запитати, чи маємо ви інформацію про те, який там середній бал, хто туди вступає?

Інна Совсун:  Наразі ми не звели ще всю інформацію по Криму і Донбасу, але обов’язково зробимо це найближчим часом. По Криму ми порахували, до нас подало документи 105 людей.

Євген Павлюковський: Ми слухали Ірину Жданову, яка сказала, що із 105 вступили 52.

Інна Совсун:  Це при тому, що квота для Криму була виділена 1000 місць.

Євген Павлюковський: Тобто, можна говорити про певну невдачу?

Інна Совсун: Ми розраховували на більшу кількість. В 2014 році на проходження ЗНО було зареєстровано 14 тисяч випускників  Криму. Коли стало зрозуміло, що нічого там неможливо буде проводити. Ми їм повідомили, що для проходження ЗНО слід перереєструватися на підконтрольній території. І з 14 тисяч тільки 600 людей це зробили. Тепер ми до нас звертаються ці студенти з Криму, які усвідомили, що дипломи, які їм видають, не визнаються ніде. Вони просяться про переведення

Євген Павлюковський: До речі, а така процедура є можливою? Наприклад, якщо студент рік провчився на території Криму і хоче перевестись в Україну. Він має просто скласти певну академ. різницю на загальних засадах, чи тут все складніше?

Інна Совсун: Складніше за рахунок того, що, якщо він вступив до початку анексії, до 2014 року, ми, принаймні, можемо його ідентифікувати, перевірити, що він здавав ЗНО і проходив конкурсний відбір. Все складніше із студентами, що вступали після анексії.

Ми жодним чином не можемо перевірити їхні документи. Звичайно, механізми для переведення існують. Відверто кажучи, таких звернень було небагато.  Переважно просилися перевестися ті, хто вступив до 2014 року. І для них у нас є механізм перевірки кваліфікації через додаткові іспити в українських вузах.

Ірина Славінська: Маємо ще хвилину для розмови. Коли буде оприлюднено списки вступників?

Інна Совсун: Публікація списків абітурієнтів рекомендованих до зарахування на бюджет відбудеться 1 серпня о 12 годині. Цю інформацію можна буде побачити на vstup.info і на сайтах університетів. Для того, щоб бути зарахованим, абітурієнт має подати документи до 5 серпня. А вже шостого буде видано накази про їх зарахування.

Звертаю окрему увагу абітурієнтів: якщо вам телефонують з університету і кажуть, що шанси потрапити на бюджет невеликі, тому слід писати заяву на контракт. Я наполегливо рекомендую не робити цього до 1 серпня, бо можуть потім виникнути проблеми щоб цю заяву відкликати і щоб забрати оригінали документів.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

Мотивації та злоби у нас стільки, що ми зробимо все для найскорішої перемоги:  командир бригади «Хартія»

Мотивації та злоби у нас стільки, що ми зробимо все для найскорішої перемоги: командир бригади «Хартія»

Чому Данілова звільнили з посади секретаря РНБО: роз'яснює політолог

Чому Данілова звільнили з посади секретаря РНБО: роз'яснює політолог

Окупація культури: як росіяни змінюють книжки та крадуть музейні експонати на ТОТ

Окупація культури: як росіяни змінюють книжки та крадуть музейні експонати на ТОТ