facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Українські студенти-правники отримали міжнародну нагороду

Студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія» здобули перемогу в міжнародному змаганні Telders Moot Court Competition

Українські студенти-правники отримали міжнародну нагороду
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Це змагання у формі моделювання судового розгляду вигаданої справи Міжнародним судом ООН.

Змагання 2016 року було вже 39 за рахунком, і на ньому було представлено 25 команд з усієї Європи.

В студії «Громадського радіо» студенти-переможці Олександр Плачинта і Олег Дикий, та їх тренер Тарас Варава.

Лариса Денисенко: Розкажіть детальніше про це змагання?

Олександр Плачинта: Moot Court — це моделювання судового процесу. Типів таких змагань є багато, а Telders — змагання, в якому ми брали участь, — це моделювання процесів в міжнародному суді справедливості ООН. Воно відбувається щороку в Гаазі. Частина команд потрапляє туди через національні раунди, як в нашій ситуації, частина команд — одразу зі своїх університетів без попереднього відбору.

Лариса Денисенко: Як відбувається національна система відбору?

Олег Дикий: В нас був національний комітет з проведення Telders. Було 4 команди: з Одеси, з Харкова, з університету ім. Шевченка і Могилянки. Нам вдалось вибороти всі нагороди на національних раундах і потрапити в Гаагу.

Лариса Денисенко: На чому потрібно було закцентуватися при підготовці?

Тарас Варава: Змагання складається з письмової і усної частини. І в Telders важливою є саме письмова частина. Тому ми сконцентрувались саме на ній, що в результаті нам і принесло перемогу.

Друге, на чому ми зробили акцент, — підготовка була розпочата завчасно, близько року тому. І це більше часу, ніж зазвичай команди витрачають на підготовку.

Лариса Денисенко:  Що тут головне знати: міжнародне законодавство чи відштовхуватись від національної системи законодавства?

Тарас Варава: В першу чергу потрібно добре розумітися на міжнародному публічному праві, оскільки міжнародний суд ООН розглядає міждержавні спори.

Лариса Денисенко:  Яке саме завдання випало вам на цьому змаганні? І як взагалі виглядає модельне судове засідання?

Олександр Плачинта: Кожен Moot Court щорічно обирає якусь тему, навколо якої будується справа. Цього року в Telders була актуальна тема  — криза біженців в ЄС. В нашому випадку взяли до уваги конкретний випадок, який стався минулої весни, коли потонула шлюпка з мігрантами, що пливла з Африки до Італії. В нас просто були трохи інші факти.

Цікаво це тим, що протягом чотирьох місяців підготовки письмової частини, меморандуму, ти намагаєшся максимально обдумати кожне речення, тобто тривалий час осмислюєш свою проблему.

Лариса Денисенко: Чиї позиції ви представляли?

Олег Дикий: Ми мали командою розділятися і представляти правові позиції двох сторін: як позивача, так і відповідача. Було 4 питання: біженці, право моря, імунітет держслужбовців в міжнародному праві та застосування юрисдикції в міжнародному праві.

Відповідно, 4 члени команди ділили між собою питання і писали позиції за позивача і відповідача аж чотири місяці.

Лариса Денисенко: Чи однакові були кейси до всіх команд?

Олег Дикий: Справа була одна для всіх, і всі писали одні й ті ж самі документи. Було важко, адже у змаганні брали участі 25 топових шкіл з усієї Європи. В нас були команди з Румунії, Естонії, Англії і Німеччини. А в фіналі нам довелося грати з Болгарією.

Лариса Денисенко: Коли ви представляли меморандуми, як це конкретно відбувалось?

Олександр Плачинта: Ми надсилаємо наші письмові меморандуми, потім в нас є місяць-півтора аби переробити їх в судові промови, і кожен член команди відповідає за певні аргументи. Спочатку виходить позивач до колегії з трьох суддів,  до речі, на кожному раунді вона інша, та починає представляти свої аргументи. Потім судді ставлять питання або стосовно твоїх аргументів, або по загальній теорії міжнародного публічного права.

Ірина Славінська: Яка користь може бути з подібних змагань? Тільки самоосвіта? Чи цей досвід може вплинути на реальне судочинство?

Олег Дикий: Звісно, це в першу чергу самоосвіта. Ми впевнені, що коли буде зростати таке покоління правників, яке буде віддано відноситись до своєї справи, то виросте нове покоління юристів, яке зможе подолати ті негативні чинники, що тривають у нашому суспільстві.

Олександр Плачинта: Погоджуюсь, що це в першу чергу самоосвіта. Україна не так давно почала брати участь в цих змаганнях, і це наша перша перемога в такому конкурсі.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

«Ми забагато слухаємо гучну залякану меншість» — Максим Колесніков

«Ми забагато слухаємо гучну залякану меншість» — Максим Колесніков

«У росіян більше людей, але вони не наберуть одразу 400 тис. контрактників» — Киричевський

«У росіян більше людей, але вони не наберуть одразу 400 тис. контрактників» — Киричевський

Російській пропаганді допомагають ті, хто женуться за клікбейтами — фактчекерка

Російській пропаганді допомагають ті, хто женуться за клікбейтами — фактчекерка

Команда Сергія Реброва має вийти в 1/8 фіналу «Євро-24» — Щербаков

Команда Сергія Реброва має вийти в 1/8 фіналу «Євро-24» — Щербаков