У студії — докторка історичних наук Валентина Піскун. Вона є завідувачкою відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України, дослідницею української еміграції 20-х рр. ХХ ст.
Валентина Піскун: усі 5 членів Директорії вийшли на еміграцію. Симона Петлюру вбили більшовики, всі 4-ро решта вмерли своєю смертю. На посаді міністрів в УНР перебувало 158 осіб. Трьох я не знайшла, як закінчилася їхня доля, 27 з них повернулися на територію України. Всі, хто залишався тут, і 27, які прибули – всі були репресовані. Троє з міністрів були розстріляні більшовиками ще у 1918-1919 роках.
З 1926 року мігранти СРСР створили Прометеївський рух, який об’єднав всі народи, які повстали і не утримали своїх держав на постросійському просторі: Ідель-Урал, Грузія, Азербайджан. Потрібно розказувати про те, що люди в еміграції навіть дискутували (є протокол одного з засідань), що якби ми всі об’єдналися в боротьбі проти цього більшовицького аду, то, можливо, ми би вистояли, кожна республіка окремо. Це так само одна із форм боротьби в Прометеївському русі.
Абсолютно всі мігранти (політичні — прим. ред.), хто повернувся і ті, хто залишався тут, всі були репресовані.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі