Відсутність оргазмів або недовіра. Чому краще не мовчати про харасмент?

На прикладі реальної історії сексуального домагання, яку анонімно розповіла нам героїня програми, аналізуємо, як реагувати на насильство, і чому необхідно обов’язково проговорювати травматичний досвід — з близькою людиною або психологом.

Ведучі

Валерія Широкова

Гостi

Анна Ленчовська

Відсутність оргазмів або недовіра. Чому краще не мовчати про харасмент?
https://static.hromadske.radio/2019/11/hr_harassment_27-11-19.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/11/hr_harassment_27-11-19.mp3
Відсутність оргазмів або недовіра. Чому краще не мовчати про харасмент?
0:00
/
0:00

У студії — членкиня асоціації «ЮрФем» Руслана Дон і психологиня Анна Ленчовська.

Героїня: Я намагалася вступити в університет культури на акторський факультет. Для цього мені треба було отримати допуск на екзамен, допуск я отримала, а через пів року поїхала вступати, не вступила. Я ходила на різні кастинги, зйомки. На одній з таких зйомок я побачила того самого викладача, що колись дав мені допуск на екзамен, він сказав, що може допомогти мені, піднести моє резюме в різні кінокомпанії, агенції. За віком він був як мій батько, я розцінила його пропозицію як батьківську турботу. Мені було приємно, що людина хоче допомогти 16-річній дівчині з іншого міста. Він запропонував мені зустрітись під час зимових канікул і разом розносити моє портфоліо. Ми провели разом цілий день, я побачила багатьох «кіношників». Коли ми закінчили, викладач запропонував зайти до нього додому, почитати вірші.

В мене не було жодної думки про те, що з цим запрошенням додому щось не так. Ми прийшли в його квартиру, і, дійсно, читали вірші, обговорювали наш день, неймовірні кастинги, пили чай. В якийсь момент він почав розмову про стосунки між чоловіками і жінками, мені стало трохи не по собі, я різко захотіла втекти, але не могла.

Ми продовжили читати вірші, в якийсь момент він мене повалив на ліжко і почав цілувати. Мені стало дуже страшно. Мені не по собі навіть від того, що я згадую про це. Він лежав на мені зверху і я зрозуміла, що треба тікати.

В ході поцілунку я спробувала зробити так, щоб опинитися згори. Коли я сиділа на ньому, зрозуміла, що з цієї позиції легше втекти.

Я спинила його, сказавши, що мені 16 років і в мене ніколи ще не було чоловіка.  На що він мені сказав: «Шкода, я думав ми з тобою будемо займатися сексом. Не переживай, нічого страшного з тобою не трапиться». Коли він мені це сказав, стало ще страшніше. Зрозуміло, що щось страшне вже почало траплятись. Мені захотілося встати і бігти.

Буквально через кілька секунд я вже виходила з квартири, не пам’ятаю, що саме я сказала йому, до метро ми йшли разом, він мене провів.

Анна Ленчовська: В такій ситуації ти можеш відчувати тривогу, хвилювання, навіть фізичне збудження (раптом стало дуже приємно), але ти не готова до сексу, в тебе є розгубленість. Та людина, яка без твоєї згоди торкається тебе в інтимних місцях, або здійснює якісь інші дії сексуального характеру — в цьому вже є проблема. Є поняття культури згоди, коли обидві людини домовляються про те, що зараз їм обидвом «ок» цілуватися або обійматися, або переходити далі до сексу. Тут цього не було.

Якщо тобі огидно, ти відчуваєш сором, відчуття провини через те, що тебе цілують — ти маєш повне право вимагати це припинити, встати і піти. Можна сказати, що тебе нудить, також можна домовитись з подружками про якесь шифроване слово. Що якщо, наприклад, ти пишеш «метелик», це означає «капець», тебе треба рятувати. Вони тобі передзвонюють, і під виглядом термінової справи швидко забирають додому. Це також можна використовувати на побаченнях Tinder.

Руслана Дон: Перед тим як іти до приватного помешкання, варто написати своїй подрузі: я іду туди-то, з тим-то. Так ти якось зафіксуєш, що в цей момент ти з цією людиною. Це якщо потім буде якась негарна ситуація, ти зможеш довести те, що була саме тут. Цей чоловік також може спростовувати «вона сама захотіла, вона була не проти». Вдома найнебезпечніше, тому що немає свідків, камер відеонагляду.

Героїня: З викладачем я більше не зустрічалась. Я намагалася уникати його, якщо бачила в публічних місцях. Я не писала заяву, нікому не скаржилася. Для мене ця ситуація була дивною, я знала, що він одружений, в нього є діти. Для мене було дико дізнатись, що не всі люди пропонують свою допомогу від щирого серця.

Бажання лишатися в цій сфері не було. Згодом я дізналася, що багато різних студенток з університету культури скаржилися на цього викладача через сексуальні домагання і саме це стало причиною його звільнення.

Анна Ленчовська: Дуже важливо розповідати, розділити це з кимось. Секрет і таємниця примушує тебе почуватися погано. Досвід залишився у вигляді шраму. Вона зробила для себе усвідомлений вибір «я не хочу продавати своє тіло за посаду акторки». Це гарний вибір, але прикро, що з’явився стереотип, що в цій сфері всі такі.

Домагання впливають на те, як ти себе почуваєш з іншими чоловіками, з коханим. Це відчуття народжує відчуття неповноцінності, спричинює фригідність. Є така річ як психосоматика, не треба її абсолютизувати, але це теж існує.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

 

За підтримки:

Медіакампанія #НавчанняБезПринижень відбувається в рамках проекту «Актуалізація проблеми сексуальних домагань у ВНЗ України», що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем»
за підтримки Українського Жіночого Фонду / Ukrainian Women’s Fund