Ольга Миколаївна Балакірєва, кандидатка соціологічних наук, завідувачка відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», голова правління ГО «Український інститут соціальних досліджень ім.О.Яременка» розповідає про результати дослідження.
Лариса Денисенко: В якому стані здоров’я українського підлітка на мапі європейських країн?
Ольга Балакірєва: Наше дослідження має назву «Здоров’я і поведінкові орієнтації учнівської молоді». В його коло потрапляють діти віком від 11 до 17 років — час, коли формується особистість як така. В ньому беруть участь понад 40 країн світу. Україна приєдналася до дослідження у 2002 році.
Даним цього дослідження можна довіряти. По-перше, вони науково обґрунтовані. По-друге, маємо 11 тисяч підлітків з різних регіонів, які брали участь в останньому опитуванні. Це дає нам можливість прослідкувати динаміку та провести паралелі з іншими країнами.
Дивимось на питання здоров’я дуже широко: це не тільки фізіологічний стан, але й психологічний. Велику роль відіграє оточення. Саме однолітки є основним фактором формування думки у підлітка 13-15 років.
Вплив на здоров’я дитини має і школа. За нашими даними, останнім часом довіра до вчителів зросла. Українські підлітки полюбляють школу у порівнянні з підлітками у інших країнах. Є оцінки, коли школа дуже подобається. Але якщо серед 11-річних таких ¾, то у дітей віком 13-15 років цей показник суттєво нижчий.
У ході дискусій із підлітками, виявилось, що вони не вважають себе у школі особистостями і кажуть, що їм не вистачає поваги до них.
Виявилось, що підлітки не вважають себе у школі особистостями і кажуть, що їм не вистачає поваги до них
Ірина Славінська: За що діти люблять школу?
Ольга Балакірєва: Молодші підлітки там дізнаються багато нового, вони залучені до інтерактивних форм навчання.
Маємо не дуже гарні показники відповіді учнів на питання, чи відчувають вони, що їх думка як особистості є важливою для вчителя. Щодо рівня тиску від шкільних завдань та навантаження лише — 20% відповіли, що відчувають його гостро. Хоча є країни, де цей тиск складає 60-70%. В цілому, показник по Україні вдвічі нижчий, ніж середня цифра по опитуваних країнах.
Можу зробити висновок, що українським дітям допомагають вчитися: дозволяють переписати, доздати матеріал, батьки оплачують репетиторів. Закордоном навчання — обов’язок дитини: якщо вона з ним не справляється — отримує можливість залишитись на другий рік.
Одна із речей, які ми намагаємось донести, — не потрібно робити дітей однаковими. Треба розуміти і поважати в них особистостей, хоча вони можуть по-різному співати. Необхідно викорінювати стигматизоване ставлення до тих, хто не встигає з якогось предмету.
Що мене ще вразило — у нас позитивне ставлення до однолітків одне із найнижчих у порівнянні з іншими країнами. Можливо, тут є питання певної конкуренції, зневаги, нетолерантності чи заздрості. Мені здається, що про це теж треба вести розмову. Це все відбивається на психічному стані дитини, на її оцінці свого життя, успішності.
В Україні позитивне ставлення до однолітків одне із найнижчих у порівнянні з іншими країнами
Лариса Денисенко: Хотілося б поговорити про стосунки підлітків з алкоголем. Дуже часто бачила цифри, що Україна за показниками підліткового алкоголізму, фактично, займала перші позиції в рейтингах.
Ольга Балакірєва: Так, це серйозна проблема. 20 вересня плануємо презентацію, що стосуватиметься дослідження саме проблем вживання алкоголю, тютюнопаління, наркотиків.
На жаль, бачимо, що ситуація стосовно вживання підлітками алкоголю не змінюється. Якщо ми говоримо про певні успіхи щодо скорочення тютюнопаління, вживання марихуани, то алкоголь залишається популярним, починаючи ще з дуже раннього віку. Досягаючи повноліття, 99% хлопців і 95% дівчат знайомі із смаком алкоголю.
Є випадки вживання алкоголю у великих дозах. Наприклад, серед 15-річних дівчат кожна шоста перебувала у стані алкогольного сп’яніння від 2 і більше разів, серед хлопців — кожен п’ятий. Практично 18% хлопців і 10% дівчат щотижня вживають алкогольний напій.