30 років житлова політика, що має забезпечити людей дахом над головою, підміняється політикою щодо будівництва — аналітик СEDOS

Павло Федорів: Житлова політика невіддільно пов’язана з іншими політиками – соціальною, політикою щодо будівництва, економікою загалом. Зміни у всіх цих сферах неминуче призводять до того, що змінюється і сфера житла. Дослідження, яке ми провели в 2019 році у співпраці з Мінрегіоном – це комплексне дослідження того, якою є державна житлова політика в Україні, якими є її результати, дані про неї та міжнародний досвід.

Протягом 30 років ми маємо ситуацію, в якій житлова політика, метою якої є забезпечити людей дахом над головою, підміняється у нас політикою щодо будівництва. Відповідальні за неї кажуть – треба лише збудувати достатньо житла, дозволити забудовникам збудувати якомога більше і тоді кожен зможе знайти собі щось по кишені. Завжди й усюди є люди, які неспроможні самі себе забезпечити житлом. Мало того, забудовники завжди орієнтуються на платоспроможний попит, а потреба і попит – різні речі. В Україні внаслідок недосконалого податкового законодавства попит на нерухомість складається не тільки з того попиту, де люди шукають якесь житло, щоб мати дах над головою, а й для інвестиційного попиту рантьє або колекціонерів, які не знають куди подіти гроші й використовують нерухомість як такий безпечний актив.

Усього 11% домогосподарств в Україні живуть у житлі, збудованому після здобуття незалежності. Тотальна більшість українців живе у житлі, збудованому в радянські або навіть дорадянські часи. Це неймовірне багатство і благо, яке залишилося нам. Мінрегіон ось уже 5 останніх років активно пробує нав’язувати прозабудовницький закон про так звану комплексну реконструкцію кварталів застарілого житла. Сьогодні Київ витрачає гроші платників податків на ремонти приватної власності. Охоплення досить мале – щороку ремонтують по кілька десятків будинків, а в Києві їх 12 тисяч.

Україна потребує великої реформи, бо за 30 років ми прийшли в нікуди. Ми маємо досить погано збудоване середовище – житло доволі низької якості, хаотично збудоване. Відсутність соціальної інфраструктури поряд змушує людей пересідати на машини – це затори, погана якість повітря, погана якість життя. Головне – у нас в Україні є сотні тисяч людей, право на житло яких порушуються. Відповідно, потрібно щось змінювати.

Державна житлова політика в Україні: сучасний стан та перспективи реформування

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS