Громадське радіо
Тетяна Трощинська: Ви із своїми колегами з Українського центру європейської політики провели власне дослідження. За вашими даними Україна виконує угоду з ЄС на 13%. Розкажіть про дослідження, за якою методологією його проводили?
Олена Степаненко: Саме методологією і відрізняються наші з урядом дослідження. Ми аналізуємо ту частину, де необхідно змінити саме нормативну базу. Йдеться про додатки а це 4 та 5 частина угоди. Там міститься перелік актів ЄС, які мають бути імплементовані в наше законодавство. Ми зважаємо на норми, які мають змінити саме законодавство. Уряд же розглядає ситуацію додатково зважаючи на заходи, які мають бути проведені. На інституційні зміни, реструктуризацію. Цей комплекс означає не лише прописати норму, а й прописати шляхи її виконання: що змінити, що створити, що реорганізувати.
Василь Шандро: Тобто є конкретних 862 завдання, ви їх моніторили і побачили, що виконаних є лише 113. Чому тоді в уряду виникла цифра 41%?
Олена Степаненко: Уряд говорить, що вони мають свою систему, що рахує стан виконання угоди. 25 жовтня 2017 року прийняли нову дорожню карту уряду. Так от перелік завдань, розбиття цих кроків, які необхідно зробити. В уряду цих кроків більше тому, що вони рахуються не лише 4,5 додаток, а й інші додатки. На них, ймовірно, можуть бути не передбачені терміни виконання. Щоб сказати система підрахунку працює в уряді необхідно побачити їхню методологію., цю розбивку по завданнях.
Тетяна Трощинська: У яких сферах успіхи виконання більші, у яких менші?
Олена Степаненко: Наприклад, технічні бар’єри в торгівлі. У них виконані усі зобов’язання. Але вони готувалися до виконання протягом 5 років. В енергетиці теж, високий рівень виконання.І навпаки: у соціальній політиці відбувається прогрес у частині захисту прав споживачів, але водночас у сфері безпеки праці, гігієни праці там заминка.
Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.