«80 тисяч українців воювали у лавах армії США у Другій Світовій війні», — історик Володимир Бірчак

“Це має бути в першу чергу увага до ветеранів, а також вшанування пам’яті всіх українців, полеглих у боях Другої світової війни. Українці воювали проти нацистів не лише в Червоній армії, а також в Українській Повстанській Армії, разом з французами, англійцями, американцями. У лавах армії США було 80 тисяч українців”, – каже заступник директора Галузевого державного архіву СБУ, співробітник Центру досліджень визвольного рухуВолодимир Бірчак.

Василь Шандро: Отже, як нам зараз слід сприймати 8 та 9 травня?

Володимир Бірчак: Нарешті Україна дочекалася цього історичного моменту,коли були прийняті декомунізаційні закони,  що, зокрема, передбачають відзначення 8 травня Днем пам’яті та примирення, а 9 травня Днем Перемоги над нацизмом. Ще в 2004 році ООН рекомендувало країнам-членам 8 травня відзначати День пам’яті, згадувати загиблих та постраждалих під час Другої Світової Війни. Та вже навколо цього закону щодо відзначення цієї дати в України почалися дискусії стосовно незрозумілих пліток про відміну свята 9 травня Дня Перемоги. Звичайно, ці плітки — безглуздий міф. День Перемоги, як і завжди, буде відзначатися, тому що це свято і українського народу також, хоч наш північно-східний сусід часто заперечував участь українців в перемозі над ворогом. Насправді, дуже багато українців захищали батьківщину як в лавах Червоної армії, це 6 мільйонів людей, так і перебували в інших Союзних арміях, зокрема, близько 120 тисяч українців воювало в складі Польської армії, близько 40 тисяч українців  в армії Великобританії та Канади, та близько 80 тисяч — в армії США.

Василь Шандро: Які  міфи і раніше поширювалися стосовно цих свят?

Володимир Бірчак: Перший міф — це перемога над фашизмом. Адже фашизм — це політична сила, яка була поширена в Італії, а італійські війська в Україні були в дуже незначній кількості. Ми воювали зі збройними військами нацистської Німеччини, тобто перемогли нацизм, а не фашизм. Другий міф і помилка —  називати події 1939-1945 років Великою Вітчизняною Війною. Адже Україна за ці роки на своїй території мала 8 війн. Тому буде правильно називати події цього періоду Великою Світовою Війною.

Наталя Соколенко: Як ми повинні відзначати ці свята, і які будуть сценарії святкування їх офіційно?

Володимир Бірчак: Символом цих свят от уже другий рік поспіль в Україні є червоний мак, що нагадує про жертв всіх воїн загалом, і використовується у всьому світі. Напевно, його потрібно придбати  або зробити своїми руками та, відповідно, носити в ці дні. Далі, основний меседж цих свят — звернутися до історій простих людей, до тієї трагедії та перемоги, що торкнулися кожної родини. Обов’язково, потрібно приділити більше уваги ветеранам, сходити до них в гості, запитати про стан їх здоров’я, можливо, подарити якийсь подарунок. Не завадить навести порядок на цвинтарях.  А щодо сценарію святкування, то 8 травня відбуватимуться офіційні заходи та території музею ВВВ в супроводі музичного дійства, та о 23 годині 01 хвилині буде оголошена загальноукраїнська хвилина пам’яті, тобто перша хвилина миру, коли був підписаний акт про капітуляцію нацистської Німеччини. 9 травня також будуть відбуватися заходи на території музею ВВВ, зокрема, покладання квітів за участі перших осіб держави. Виступатимуть військові оркестри, також на території музею планується складання присяги молодих новобранців, які будуть служити в лавах ЗСУ,  з історичним переданням звитяги воїнів-переможців.

Василь Шандро: Чи планується зустріч воїнів УПА і воїнів Червоної армії? Чи можливо їх примирення в ці символічні свята?

Володимир Бірчак: На мою думку, примирення справжніх ветеранів відбулося вже давно. Ми маємо дуже багато задокументованих свідчень, коли в 1944-1945 роках підрозділи УПА зустрічались з підрозділами Червоної армії, не з НКВД, підкреслюю, а саме з воїнами Червоної армії, і розходилися без боїв. Ті, хто воював не за чужі інтереси, а свою українську незалежну державу, примирилися вже давно.