facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

86% мешканців сходу та півдня України комфортно споживають інформацію українською мовою, — дослідження

Інститут масової інформації спільно з соціологічною компанією ГФК-Юкрейн провели дослідження мови в медіа в східних та південних регіонах України

86% мешканців сходу та півдня України комфортно споживають інформацію українською мовою, — дослідження
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про його результати поговоримо з директоркою Інституту масової інформації Оксаною Романюк.

Ірина Соломко: Що вас вразило в цьому дослідженні?

Оксана Романюк: Дослідження було дуже комплексним, воно стосувалося інформаційної ситуації в цілому, тобто які медіа присутні у південних та східних регіонах України — з одного боку, з іншого — які інформаційні потреби є у місцевого населення.

Андрій Куликов: В яких регіонах проводилося дослідження?

Оксана Романюк: Це було 8 регіонів — Харківщина, Дніпропетровщина, Запоріжжя, Донеччина, Луганщина, Миколаївщина, Одещина та Херсонщина.

Мене найбільше вразили три речі. Перше — те, що стосується мов. Навколо дисбалансу української і російської мов є багато міфів. Наше дослідження показало, що 86% мешканців півдня та сходу України почуваються комфортно, коли читають та чують інформацію українською мовою. Тобто для них не є проблема у сприйнятті інформації українською мовою.

І це був для мене шок, тому що ми звикли сприймати ці регіони як російськомовні анклави, яким складно сприймати українську мову.

Відсоток споживання російськомовного медіа в порівняні з минулим роком впав

Ірина Соломко: Ви вже вдруге проводите таке дослідження, перше було у 2016-му році. Якщо порівняти, наскільки цей відсоток змінився?

Оксана Романюк: Відсоток споживання російськомовного медіа в порівняні з минулим роком впав. В 2016-му році 37% громадян тих регіонів слухали виключно російськомовне радіо, в 2017-му році цей відсоток склав 25%.

По телебаченню ми бачимо таку ж саму тенденцію: в 2016-му році 25% сприймали російськомовне телебачення, в 2017-му році — 13%.

По пресі — падіння з 49% до 42%, і навіть по Інтернету — з 61% до 53%.

Андрій Куликов: Де ж вони беруть те україномовне телебачення? Адже я спостерігаю за тим, що є дуже багато програм, які починаються українською мовою, потім все пішло російською. Або ті самі фільми, які йдуть російською мовою із субтитрами.

Оксана Романюк: Я думаю, що тут йдеться про суб’єктивну оцінку і бажання респондентів обирати саме російськомовне медіа. От бажання обирати ці російськомовні ресурси у 2016-му було більше, ніж в 2017-му.

Питання щодо мов в нашому досліджені корелюється із відповіддю на питання, наскільки мешканці півдня на сходу звинувачують у конфлікті на сході Україну чи Росію.

Так ось, в минулому році дуже великий відсоток респондентів відмовився відповідати на це питання — близько 45%. А в цьому році кількість громадян, які не готові були відповідати на це питання, склала приблизно 20%.

І той відсоток, який почав відповідати на це питання, почав більше покладати провину за військовий конфлікт на Донбасі на Росію — до 35%, і більший відсоток почав схилятися до нейтральної відповіді на це питання.

Так само стало більше тих, хто звинувачує тих, хто воює проти уряду України. Ця частка зросла від 11% до 17%.

Відсоток тих, хто звинувачує Україну в конфлікті на сході, практично не змінився, — це 33%.

Разом з тим ми дослідили, якою мовою виходять місцеві ЗМІ, і з’ясували, що преважна більшість місцевих медіа — до 90% виходять російською мовою. Українською мовою дуже мало інформації — ні веб-сайти, ні друковані медіа не надають інформацію державною мовою.

Ірина Соломко: Регіональні журналісти скаржаться, що з об’єктивних причин в них дуже мало експертності на місцях. Як цей аспект відображений в дослідженні?

Оксана Романюк: Ми проаналізувати той контент, який пропонують українські місцеві медіа в цих регіонах. На жаль, тенденція не дуже втішна. Виявилося, що приблизно третину новин в місцевих медіа складають новини про кримінал. Це прес-релізи, які присилають місцеві відділення МВС, їх дуже легко обробляти, до них можна зробити прекрасний скандальний заголовок, і воно дасть кілки. Тобто не потрібна журналістська робота.

Ще третину складають прес-релізи місцевої влади без будь-якої журналістської роботи.

Ще третина — власні новини, доробок власного кореспондента.

Але якщо говорити про експертність, то вона займає дуже малий відсоток.

Я думаю, проблема в двох аспектах: відсутність довіри до своїх місцевих експертів, а національного рівня експерти не завжди готові коментувати ситуацію в регіонах. Другий аспект полягає в тому, що місцеві журналісти — це часто універсальні солдати: сьогодні він пише про культуру, завтра про міську раду, післязавтра — про кримінал. Вони просто не можуть фокусуватися на одній темі.

І що це створює на практиці? А на практиці місцеві мешканці перетікають у соцмережі, де вони отримують ту інформацію, яку не отримують в ЗМІ. І ця тенденція дуже тривожна. З одного боку можна сказати, що це підвищує громадянську активність та їх залученість, а з іншого боку в соцмережах надзвичайно багато чуток і фейків. Журналістська робота полягає в перевірці достовірності, а в соцмережах багато вкидів та емоцій.

Поділитися

Може бути цікаво

Американці намагаються розмити очікування: політолог про заяви Трампа та Келлога

Американці намагаються розмити очікування: політолог про заяви Трампа та Келлога

Чому США ввели санкції проти нафтових компаній РФ лише зараз

Чому США ввели санкції проти нафтових компаній РФ лише зараз

Не треба покладати надій на МКС — експерт про Нетаньягу і Путіна

Не треба покладати надій на МКС — експерт про Нетаньягу і Путіна

Зустріч Трампа з Путіним є легітимізацією останнього — експерт

Зустріч Трампа з Путіним є легітимізацією останнього — експерт