У Міжнародний день дружби говорили із віцепрезиденткою асоціації політичних психологів України Світланою Чуніхіною.
Світлана Чуніхіна: Дружба — це стосунки, що розвивають, підтримують та надихають. Без дружби можна жити, але якої якості буде це життя? Пояснювати дитині, що таке дружба — не обов’язково. Дружба виникає природно. Це ранній спосіб стосунків, де людина отримує досвід близькості з іншою людиною, яка не належить до її родинного кола. Дружбу людина отримує сама, а не успадковує через якісь родинні зв’язки. Інколи дитина потребує роз’яснень дорослих з приводу тих чи інших конфліктних ситуацій.
Світлана Чуніхіна: Перебільшенням є думка, що життя дитини не складеться, якщо вона не має друзів. Це занепокоєння батьків. Так вони перекладають на сина чи доньку власні негаразди, які мали у дитинстві. З досвідом, який ми проходимо у дитинстві, здорова людина може впоратися. Але дружні стосунки роблять наше життя більш насиченим. Схиляти дитину до дружби — це неправильно, зайве. Для дитини найбільш важливими є дружні стосунки з батьками, ніж з однолітками. У таких стосунках у дитини має бути необхідний контакт з татом і мамою, вона має знати, що з ними їй під силу розв’язання будь-якого питання.
Світлана Чуніхіна: Природним дружнім колом людини є максимум 150 осіб. Якщо їх більше — це хаотизація. Зараз у соцмережах у звичайної людини контактів понад 150. Ми щодня можемо розширювати знайомства. З іншого боку — це небезпека ілюзії взаємозамінності відносин. Легко можемо вийти з одних стосунків, знайти інші. Нема потреби вкладатися у розвиток, підтримку тих чи інших відносин. Вони легкозамінні. Це руйнує почуття дружби.
Дружба — це загартування справжніх нас. Тут баланс не потрібен, бо це добровільна справа. Дружба в ідеальному втіленні — це простір, де люди можуть бути самими собою.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS