Розмова з директоркою Програми безпекових студій Ради зовнішньої політики «Українська призма», кандидаткою політичних наук Ганною Шелест.
Ганна Шелест: Внутрішня і зовнішня безпеки впливають на безпеку національну. Дуже часто термін «безпека» у нашому розумінні еволюціонував. Переважно, коли говорили про загрози безпеці, мали на увазі військові її аспекти. Коли говорили про безпеку будь-якої держави, мали на увазі її армію, класичні військові речі. У 90-х, коли почала зменшуватися кількість масштабних конфліктів у світі, вкладали у це поняття питання енергетичної, політичної, демографічної, екологічної безпеки. Це питання «м’якої безпеки».
Наприкінці 90-х ООН почала говорити про людську безпеку. 2014 рік повернув нас до реалій. Ми повернулися до військової безпеки. Два компоненти, які ми до цього сприймали як м’яку безпеку, інформація та кіберсфера, раптом стали для нас класичною безпекою. Це питання еволюції загроз, актуальних на той чи інший час.
Ганна Шелест: Стійкість — це спроможність держави та суспільства у кризовій ситуації швидко реагувати та відновлюватися. Уявімо, що ми не можемо захиститися від комп’ютерного вірусу. Однак ми можемо підготуватися до того, щоб наша інформація була належно збережена і щоб на комп’ютері був антивірус. Оце і є стійкість. Україна ухвалила стратегію національної стійкості на основі базових принципів НАТО.
Читайте також: Те, що прямо не може Вашингтон, може зробити Лондон — Брайлян про допомогу для ВМС України
Перша українська Концепція, ухвалена 27 вересня цього року, рамкова. Проговорює основні принципи: на що ми звертаємо увагу, в чому ж проблема, звідки вона може з’являтися, що ми вважаємо такими ситуаціями, з ким і як ми хочемо розвиватися. Документ розрахований на 4 роки він матиме кілька планів: розроблення законодавства, відповідальних посад та координаційні механізми. У вересні 2021 року Україна та НАТО провели спільні навчання «Непорушна стійкість». До них залучили 40 відомств: від Мінкультури до «Нафтогазу».
Ганна Шелест: Стратегія національної безпеки — це документ, на основі якого Україна ухвалює усі інші захисні стратегії. Відповідно до нових правил, кожен новий президент має представляти свою Стратегію. До цього ми, коли хотіли, тоді її й готували. Минула була 2015 року. Вона кардинально відрізняється від попередніх: чітко прописано, хто ворог і у чому загроза.
Найбільшою загрозою для нас є РФ, Білорусь поки що — це ризик, вона нам не погрожувала, її війська до нас не приходили. Є ще загрози та ризики щодо кібербезпеки, енергетичної безпеки, тероризму, шпіонажу.
Читайте також: Повернення Британії у Східну Європу: як розвивається партнерство між Києвом і Лондоном
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS