Аналітик розповів, як закон про валюту може змінити українську економіку

У студії Громадського радіо — головний редактор видання «ДеньгиUA» Олександр Крамаренко.

Тетяна Трощинська: 19 березня президент оголосив, що проект Закону «Про валюту» було внесено в парламент як невідкладний. Чи є тут прямий зв’язок із затвердженням голови Національного банку Україну минулого четверга?

Олександр Крамаренко: Я не вбачаю цього зв’язку, тому що законопроект готувався досить довго. Наскільки пам’ятаю, він був оприлюднений у серпні, а обговорювався ще багато місяців до того, тому він не є чимось таким, що виникло спонтанно. Потрібно розуміти, що цей законопроект надає Національному банку всю повноту влади. Там всі посилання — на нормативні документи Національного банку. Він може все. Він в межах тих повноважень, які йому надає закон, може повернути нас в ситуацію початку 90-х, якщо в цьому буде потреба. Звісно, така потреба може виникнути виключно у дуже кризовій ситуації, дуже жорсткій. Там є посилання на це. Це нормально, коли Національний банк має можливості швидко, не повертаючи голови до Верховної Ради, зробити контраварійні речі.

Тетяна Трощинська: Що ви маєте на увазі, коли говорите про 90-і?

Олександр Крамаренко: Я говорю про обмеження. Законопроектом надані широкі можливості Національному банку вводити обмеження в разі потреби. Ідеться і про строк повернення валютної виручки, і про сам факт контролю цієї валютної виручки, трансграничні операції щодо капіталу. У цьому законі згадуються і нульова декларація, і дещо ще, те, що стосується податкової амністії, там є слова щодо цього, законів цих ще немає, а з’єднання, посилання на те, що це може бути, там є.

Тетяна Трощинська: Я дивлюся те, що писала прес-служба Національного банку, коли оголошували громадське обговорення цього законопроекту. Там йшлося про те, що ця концепція передбачає свободу проведення валютних операцій за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено».

Олександр Крамаренко: Звісно, але обсяг заборон визначається Національним банком. Це закон, який дає волю НБУ.

Тетяна Трощинська: А зараз до цього потрібно залучати Верховну Раду?

Олександр Крамаренко: Там є дуже багато обмежень, які встановлені декретом, який існує з початку 90-х років. Щоб їх знімати, потрібні рішення ВР, тому що декрет має статус закону. Це був період, коли Кабінету міністрів були надані надзвичайні повноваження.

Василь Шандро: Що означатиме для людей цей закон, якщо його приймуть?

Олександр Крамаренко: Більшість нормативних актів, які втілюють норми цього закону, вже існують. Це постанова НБУ щодо обігу валюти тощо. Там є перехідний період, коли НБУ буде видавати нові постанови, тому я думаю, що найближчим часом не зміниться нічого. Ймовірно, далі НБУ буде дивитися на ситуацію в економіці, на ситуацію на валютному ринку і, дивлячись на цю ситуацію, або відпускати, або робити обмеження трошки більш жорсткими. Це буде робитися поступово. Наші партнери, той же МВФ, вважають, що має бути вільним рух капіталу, тобто обмеження можуть бути виключно мінімальні. Але економісти розуміють, що Україна — це країна з перехідною економікою, не дуже сильною економікою, тому потрібно якось тримати ситуацію з валютою, щоб занадто великий відплив капіталу не призвів до падіння курсу.

Тетяна Трощинська: Ви поділяєте думку про те, що може бути відплив капіталу?

Олександр Крамаренко: Залежить від того, як це робити. У нас останні півроку НБУ проводив таку політику, що відпускав валютний режим для великого і надвеликого бізнесу, але залишав досить жорсткий для середнього, малого, для фізичних осіб. Але потроху багато чого змінилося на краще. Наприклад, фізичним особам дозволили тримати рахунки за кордоном. Стало можливим подати декларацію в електронному вигляді, якщо ти хочеш переказати якісь кошти за кордон у вигляді якихось заощаджень. Багато чого стало простішим, але швидкість руху в бік більшої свободи для великого і надвеликого бізнесу була значно більшою, ніж для малого, середнього бізнесу і фізичних осіб. Я сподіваюся, що цей тренд буде переламаний, що звичайним людям буде простіше заробляти за кордоном.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.