Андрій Магера просить НАБУ оприлюднити відео допиту

В студії працюють журналісти Любомир Ференс і Анастасія Багаліка.

Анастасія Багаліка: Ви сьогодні побували у НАБУ. З якого приводу?

Андрій Магера: Мене викликали у справі, яка стосується ст.369 ч.4 КУ щодо так званої «амбарної книги» Партії регіонів. Коли я отримав повістку, то дуже здивувався, адже я не маю ніякого відношення до цієї «амбарної книги».

Анастасія Багаліка: В тих документах, які були оприлюднені журналістами «Української правди» фігурують прізвища ваших колег, але вашого прізвища немає. Тобто, йшлося про кампанію 2012 року?

Андрій Магера: Насправді йшлося про період значно більший, ніж 2012 рік. Я не можу розповісти більш детально, адже маю зберігати таємницю слідства, але це торкається історії «амбарної книги». Так, мого прізвища немає, від того стає більш дивно, чому мене викликають в НАБУ як свідка. Я — потенційний кандидат до складу ЦВК, тому я можу припустити, що в цьому виклику є політична складова.

Любомир Ференс: Голова спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявив, що ви відмовились пройти поліграф. Чому?

Андрій Магера: Керівник НАБУ збирається переповідати всі обставини, які мали місце на допиті. Відповідно, я би публічно просив офіційно оприлюднити відеозапис мого допиту, який сьогодні мав місце.

Що стосується поліграфа. Як би я не мав юридичної освіти, я би погодився. Але науковці говорять, що 10% результатів поліграфу можуть бути хибними, і це дає мені підстави говорити, що поліграф — це лотерея. Ми живемо в Україні з усіма корупційними складовими, які виникають. І в мене цілком закономірно виникає питання довіри до тих осіб, які будуть інтерпретувати результати поліграфу. В мене є право як в свідка — відмовитись. Є багато інших засобів збирання доказів.

Любомир Ференс: Тобто результати можуть бути сфальсифіковані і якимось чином використані проти вас?

Андрій Магера: Людський фактор є завжди, та й технічна помилка може існувати.

Та й взагалі, саме в цій ситуації я не збираюсь проходити поліграф, тому що це виглядає, як знущання відносно особи, яка не має ніякого відношення до «амбарної книги» Партії регіонів. Де я, а де Партія регіонів? Всі знають, чим я займався в 2012 році. Я тоді не вилазив з судів, адже мав на рівні Адміністративного суду певні переслідування.

Все це виглядає досить цинічно і непорядно з боку такого поважного органу, який хотіли би бачити українці.