«Громадське радіо»
У другій частині першої години програми Ірина Федорович, голова ГО «Без кордонів» підбиває підсумки роботи антидискримінаційних ініціатив 2015 року — зокрема запуск в Україні масштабної інформаційної кампанії «Дискримінація обмежує».
В студії працюють журналісти Ірина Славінська та Лариса Денисенко.
Лариса Денисенко: Якщо говорити про концепцію антидискримінаційної протидії, чого вдалося досягти у 2015 році, а чого ні?
Ірина Федорович: Я думаю, що найбільшим успіхом всіх організацій, які займаються проблемами дискримінації є запуск антидискримінаційної кампанії «Дискримінація обмежує». Але з іншого боку – це є і нашою головною невдачею. Ми намагаємося робити цю кампанію якомога ширшою, але розуміємо, що для цього у нас недостатньо ресурсів. Раніше ми намагалися просувати інформацію про цю кампанію лише в Інтернеті, у соціальних мережах і лише нещодавно почали виходити в живий світ. Саме живе спілкування з людьми і роз’яснення їм існуючих проблем і буде основним нашим завданням у 2016 році.
Лариса Денисенко: Якщо говорити не про Інтернет, а про медіа-ресурси, наскільки їм це було цікаво?
Ірина Федорович: У 2015 році ми досить непогано співпрацювали з «Громадським телебаченням», «Громадським радіо», але ми ще не виходили на телебачення. У наступному році ми хочемо запустити ролик на телебаченні, щоб охопити більшу аудиторію.
Лариса Денисенко: Яким чином може бути побудована інформаційна кампанія, щоб розповідати молодим людям про проблеми дискримінації?
Ірина Федорович: Так, ми орієнтувалися на Інтернет. Все, що ми хотіли донести, ми намагалися оформлювати в картинках, а не текстах. Серед інформації багато відео роликів, інфографіки. Крім іншого ми проводили дослідження, яке показало досить цікаві результати серед молоді. Як з’ясувалося, наша молодь досить специфічно розуміє, що таке дискримінація.
В другій половині 2015 року ми запустили кампанію з особистими історіями людей, в яких вони розповідають про те, як їм вдалося подолати ту, чи іншу проблему. Багато з цих людей мають інвалідність і такі історії викликають досить бурхливу реакцію. Люди їх розуміють і це важливо.
Крім іншого, наша кампанія не лише розповідає про дискримінацію, вона показує світ, який нас оточує. Ми не часто бачимо навколо себе людей з інвалідністю, людей іншої етнічної групи, досить рідко бачимо людей з іншими релігійними поглядами, які візуально відмінні від нас. Ми часто думаємо, що дискримінація стосується когось іншого, а у нас є така усереднена біла Україна і ми не думаємо про цих людей. За допомогою нашої кампанії ми показуємо, що всі ці люди є серед нас саме в цю секунду, а в наступну – вони можуть стати таким ж, які і ми. Ми намагаємося дати можливість людям дивитися на проблеми ширше. Не знаю, чи ми з цим всім впораємося.
Лариса Денисенко: Що ви плануєте у 2015 році зробити, аби проблеми дискримінації були більш помітними для кожного? Що порадите людям?
Ірина Федорович: Ми в наступному році будемо виходити на вулицю і розмовляти з людьми. Дуже добре, якщо з вами ніколи не станеться дискримінації. Але, якщо це сталося з вами або вашими друзями чи близькими, ви можете щось з цим зробити. Хотілося б у наступному році побажати нашій державі почати щось робити у цьому питанні. Вся ініціатива, яка сьогодні береться, ведеться лише громадськими організаціями. Нам дуже не вистачає ресурсів, нам потрібна підтримка держави, або принаймні готовність співпрацювати.
Ірина Славінська: Що станеться, якщо люди почнуть бачити і визнавати проблем дискримінації?
Ірина Федорович: Я сподіваюся, що вони почнуть їй протидіяти. Адже більшість людей, які до нас звертаються, не бачать дискримінації, вони не бачать проблеми і вважають, що так і має бути. Тому ми вважаємо, що через інформування людей і проведення роз’яснювальних кампаній ми можемо принаймні зробити цю проблему помітною.