facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Багато документів ми оцифровуємо вперше» — Анна Фурман про найбільший онлайн-архів України

Анна Фурман, заступниця генерального директора Міжнародного Центру Голокосту «Бабин Яр» розповіла про укладення генеалогічного реєстру.

«Багато документів ми оцифровуємо вперше» — Анна Фурман про найбільший онлайн-архів України
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Андрій Куликов: Скільки зараз у вас документів і якої категорії?

Анна Фурман: Наразі у нас понад мільйон 200 тисяч різних документів з багатьох архівних установ міста Києва. Це картотеки, актові книжки реєстрації цивільного стану про народження, смерть, шлюб. Вони містять різні дані, корисні для генеалогічних пошуків інформації, проведення власних сімейних досліджень та складання повного сімейного дерева.

Наше завдання відшукати документи, які містять інформацію не тільки про людей певної національності, а й взагалі будуть корисні українському населенню. Зокрема, дослідникам, історикам. Українські архіви відкриті, на відміну від інших. Для нас важливо показати, що історія має зберігатися, примножуватися і бути доступною онлайн. Ця картотека показує склад населення тих людей, яких радянська влада вважала неприйнятними або підозрілими у своєму суспільстві. Люди потрапляли туди з різних причин. За тиждень після відкриття картотеки нам надійшло більш як 300 запитів.

Андрій Куликов: Скільки вже встановлено людей, що загинули у Бабиному Ярі?

Анна Фурман: На сьогодні встановлено понад 28,5 тисяч імен жертв Бабиного Яру. Це абсолютно різні люди, різних національностей, які проживали в різних місцях. Нам відомо, що за період нацистської окупації в Києві загинуло від 70 до 100 тисяч людей у Бабиному Яру. Тому, виходить, одна третина вже є. Нам потрібно рухатися далі й шукати нові факти. Ми підписали угоду про співробітництво з Яд Вашем, ізраїльським меморіалом й обмінялися своїми базами. У результаті у нас вийшла одна база, яку дослідники доповнюють, працюючи й вивчаючи архівні документи й матеріали. Це мемуари, згадки сусідів про те, що було в період окупації в Києві.

Андрій Куликов: Як ваш архів порівнюється кількісно з іншими?

Анна Фурман: Дуже великі архіви у Яд Вашем, там мільйони документів. У Вашингтонському музеї Голокосту десятки мільйонів документів. У Східній Європі також є архіви, які мають великі бази даних оцифрованих документів. Багато наших документів ми оцифровуємо вперше, це унікальні матеріали. Для нас важлива якість і попит на ці матеріали. Наша мета, щоб вже в цьому році в архіві було понад 2 мільйони документів.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Поки Захід не буде міркувати «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Поки Захід не буде міркувати «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Олексій Гетьман: вилучення демобілізації з закону може бути навмисним, аби демотивувати військових

Олексій Гетьман: вилучення демобілізації з закону може бути навмисним, аби демотивувати військових

Ми не тільки інформуємо, а й документуємо російські злочини: Юлія Машута про сайт О,море.city

Ми не тільки інформуємо, а й документуємо російські злочини: Юлія Машута про сайт О,море.city

Курс «Хамелеон» — про уникнення полону і психологію виживання в полоні

Курс «Хамелеон» — про уникнення полону і психологію виживання в полоні