Говоримо із гостем про дотримання парламентськими фракціями їх обіцянок щодо соціальних законопроектів.
Сергій Стуканов: Денисе, за два роки Верховна Рада ухвалила майже 200 законопроектів, з них чверть стосуються соціальної політики. Про що це свідчить?
Денис Рибачок: Україна — справді соціальна держава. Є дуже багато пільг, які отримують різні соціальні групи. З іншого боку, цей парламент — Верховна Рада VIII скликання — має бути особливим у тому плані, що у нас є АТО і з цим пов’язані певні економічні, соціальні проблеми. Держава має піклуватися про постраждалих осіб і, власне, тому бачимо велику кількість соціальних законів. Проте й справді, питання у якості і корисності цих законів. Тому коли говоримо, що у нас кожен четвертий закон — соціальний, це є не дуже позитивна тенденція.
Наталя Соколенко: А в чому, власне, негатив?
Денис Рибачок: Виборці вважають, що якщо партія зареєструвала якийсь законопроект, який потім став законом, — значить вона про нас турбується. Тут потрібно говорити взагалі про логіку законодавчої роботи. Є певне навантаження на парламент, який має бути лімітований.
Однак якщо ми говоримо про нинішню Верховну Раду — мова йде про 4,5 тис. законопроектів. Це рекордна кількість в історії України. Якщо поділити кількість зареєстрованих законопроектів на кількість пленарних днів — вийде кількадесят законопроектів на одне пленарне засідання. Їх усіх неможливо розглянути фізично.
Сергій Стуканов: Які теми порушувалися в контексті соціальних законів?
Денис Рибачок: Тема АТО залишається ключовою. 30% соціальних законів стосувалися захисту прав військовослужбовців. Розглянемо, до прикладу, два закони авторства Радикальної партії Олега Ляшка. Закон №548 звільняє учасників АТО від сплати військового збору. Інший закон №670 звільняє їх від сплати судового збору. Це навіть звучить нелогічно: чому Радикальна партія Олега Ляшка не може зібратися і зареєструвати один якісний законопроект?
Тобто коли ми говоримо про 15 законів на тему АТО, це не означає, що підтримка учасників АТО державою зросла у 15 разів.
Наталя Соколенко: Як депутати обґрунтовують, де взяти гроші на реалізацію такої кількості законів?
Денис Рибачок: Головне юридичне управління Верховної Ради займається питаннями доцільності закону, відповідності українському законодавству та розглядає, чи потрібно на його реалізацію додаткові витрати. Ми не досліджували, скільки було винесено негативних висновків, але можемо сказати про інше.
Є таке поняття як право вето Президента. Багато законів було ветовано саме тому, що держава не може собі дозволити їх реалізацію.
Сергій Стуканов: Якщо говорити про соціальні законопроекти — на якому рівні дотримуються обіцянок?
Денис Рибачок: Обіцянки парламентських фракцій щодо соціальної політики є вкрай загальними. Наприклад, «Самопоміч» у своїй передвиборчій програмі пише про те, що потрібно забезпечити адресною допомогою тих, хто її потребує. Як оцінити виконання такої обіцянки?
Ми склали рейтинг послідовності фракцій. Наші висновки такі: ВО «Батьківщина» та Радикальна партія — є найменш послідовними під час голосування за соціальні закони. Найбільш послідовними виявилися депутати «Народного фронту» та «БПП».