Фото: Вікіпедія
“Хрущівки” є як мінімум трьох видів – панельні безумовно підлягають знесенню, – говорить Георгій Духовичний:
“Вони вже пережили критичний вік витримки деталей, на яких з’єднано панелі. Це практично не підлягає ремонту. Інша справа – що будувати на їхньому місці та що робити з цегляними, з цегляних блоків п’ятиповерхівками, які будувалися ще з кінця 50-х”.
Новий ДБН (державні будівельні норми), підготовані Мінрегіоном, ще раз підтверджують щільність забудови 450 людей на гектар, як було раніше, але в окремих випадках дозволено підвищувати цю щільність ще на 20%. Саме забудова періоду кінця 50-х – середини 60-х – цегляні “хрущівки” – сьогодні в сукупності як містобудівний комплекс якраз і забезпечує дуже близьку до нормативної щільність забудови, – говорить архітектор.
“Дуже просто уявити, що можна знести “хрущівки” та на їхньому місці побудувати щось значно більше та серйозніше за поверховістю та кількістю жителів, але це зовсім не так. Це не тільки будинки, а й під’їзні шляхи, вулиці з пропускною спроможністю, це система містобудівної інфраструктури – школи, дитячі садки та обслуговування, інженерна інфраструктура, яка потребує реконструкції, кількість зелених насаджень і так далі”.
Кожна споруда має категорію довготривалості, мінімальний термін довготривалості цегляної будівлі – класичної п’ятиповерхової хрущівських часів – щонайменше 100 років.
“Це при певному обслуговуванні та забезпеченні нормального функціонування інженерної інфраструктури, яка підлягає повній заміні раз на 30 років, а також поточному ремонту. Конструкції достатньо надійні та не викликають великих питань.
Мені здається, сьогодні, коли держава в стані війни, на що йдуть величезні витрати, бездумно та без серйозних розрахунків ухвалювати рішення по знесенню цілих масивів забудови періоду кінця 50-х – середини 60-х практично безвідповідально”, – говорить архітектор.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.
0