«Я працюю в Криму 5 років. Вперше в Крим як в зону конфлікту я приїхала в день так званого «референдуму» у 2014 році. Відтоді повертаюся фактично щороку. Не скажу, що це зумисно до річниці, але моїм внутрішнім завданням було показати людські життя, зустрітися з конкретними людьми, щоб показати, що ми бачили людину у 2014 році, що з нею сталося, що сталося з її долею. На цьому прикладі зробіть свій висновок. На жаль, не всі люди живі, багато людей змушені були виїхати. Ми працювали до тижня, побували на так званих «святкуваннях» цієї «кримської весни», говорили до родичів політв’язнів, бізнесменів. З кожним роком я бачу, як втрачається розуміння того, що відбувається у Криму», — розповіла Наталя Гуменюк.
Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.