Більшість пакетних голосувань в Україні — ознака недовіри, — Ігор Когут

Про що це свідчить і що може дійсно змінитися з появою нового спікера ВР, розповість Ігор Когут, директор програми RADA USAID Ukraine

Тетяна Трощинська: Які ваші загальні уявлення про майбутню роботу нового спікера парламенту?

Ігор Когут: Деякі позитивні сигнали я вже відчув. В п’ятницю наша програма спільно з партнерами проводила багаточисельний захід для представників громадянського суспільства, така собі парламентська-громадянська конференція. Адже ми творимо ефективний, підзвітний, прозорий парламент. І дуже цікавою ознакою було те, що в останній вечір тижня, наповненого змінами, Андрій Парубій знайшов час у 21:30 для того, щоб відкрити цю нашу конференцію.

Звичайно, це церемоніал, але не можна не відзначити, що перший свій повноцінний робочий день новий голова ВР починає подією для громадянського суспільства.

Сьогодні був інший сигнал — Ярослав Юрчишин як представник «Реанімаційного Пакету Реформ» і я як представник організації, яка безпосередньо призначена для того, щоб сприяти прозорим реформам у ВР, були запрошені на засідання погоджувальної ради. І це вперше, коли на це високе зібрання запросили представників громадянського суспільства, а не тільки «кланово-допущенних».

Ми маємо, як виконавці програми, підтриманої урядом США, зробити все, щоб громадяни були залучені до законодавчого парламентського процесу, щоб громадськість мала можливість ефективно контролювати парламент.

Нашим завданням є посилення та розвиток функції громадянського контролю.

Василь Шандро: Попередній спікер, пан Гройсман, був людиною президента. Теперішній спікер — самодостатній політик? Чи не підкорятиметься він чиїмось впливам?

Ігор Когут: Не можу стверджувати однозначно, скажу лиш про свої відчуття. Звичайно, Парубій обійняв цю посаду в форматі коаліційних домовленостей. Прем’р — від «БПП», Парубій на місце спікера розглядався як представник «Народного фронту».

Але Андрій Парубій прийшов з Майдану, де був там керівником самооборони, навколо нього завжди гуртувалися народні депутати України, які теж вийшли з цього середовища. Він ніколи не брав на себе надто великих політичних зобов’язань, не приймав участь в політичних розборках.

Парубій, будучи депутатом від «Народного фронту», завжди був один з тих, хто найбільше підтримував ініціативи президента. Це свідчить про те, що він не затятий на підтримку тільки «своїх» , як це буває не рідко, коли про державний інтерес забувають, не підтримуючи чужих, але важливих, ініціатив.

Тетяна Трощинська: Це питання недовіри, коли ми в кожній людині шукаємо приналежність до когось.

Ігор Когут: Питання довіри-недовіри стосовно цієї коаліціади виринає шалену кількість раз. Сама форма пакетного голосування — це ознака недовіри. В першу чергу, один до одного. Є певна процедура призначення уряду і створення коаліції, прописана регламентом, а тут більшість питань було збито і поставлено одним пакетом на голосування, тому що ніхто не знає, як з ким домовлено.

Тетяна Трощинська: Парламент не змінився, залишився той самий. На вашу думку, які пріоритетні завдання не виконала попередня коаліція?

Ігор Когут: Перше: коаліція не спромоглася здійснити конституційну реформу, навіть в тому клаптиковому варіанті, в якому вона була: децентралізація і судова реформа.

Друге: не змінена виборча система. Сьогодні Андрій Парубій на погоджувальній раді підняв питання по створенню робочої групи, яка буде займатись виборчим законом. І, якщо парламент підтримує цю ініціативу, то ми матимемо перспективу позитивного рішення цього питання.

Третє: непереформатована Центральна виборча комісія.

Василь Шандро: Андрій Парубій — політик з міцним ідеологічним началом. З кінця 80-х він очолював організації правого характеру. Наскільки ця ідеологія може визначити основні напрямки роботи його як голови парламенту?

Ігор Когут: У парламенті не може бути керівництва. Може бути людина, наділені повноваженнями. Але в першу чергу — це людина-процедура, яка має слідкувати, щоб закони ухвалювались в легітимний спосіб. Тому я думаю, що ця посада для Парубія буде знаменувати відхід від ідеологій.

Його ідеологія може мати вплив на якісь публічні висловлювання. Зокрема, він не буде називати війну окупацією.