Близько 336 суддів рекомендовано звільнити за порушення присяги

Лариса Денисенко: Багато змін відбувається у сфері дисциплінарної відповідальності суддівства. Що вже зроблено?

Ігор Бенедисюк: Хочу сказати, що з червня минулого року Вища рада юстиції запрацювала в новому складі. Її було сформовано на підставі нових процедур — майже всіх було обрано на конкурсній основі. З цього часу на підставі нового закону запроваджено нові процедури здійснення дисциплінарного провадження.

Річ у тому, що нині дисциплінарною відповідальністю суддів займаються два органи: Вища кваліфікаційна комісія суддів України (розглядає справи стосовно суддів першої та другої інстанцій) та Вища рада юстиції (розглядає справи щодо суддів вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду). Зрозуміло, що діяльність двох органів ускладнює формування єдиної дисциплінарної практики.

Вже є новий Закон «Про судоустрій та статус суддів», за яким має бути створено один орган — Вища рада правосуддя. Є проблема щодо паралельних проваджень, тому що не знаючи, куди поскаржитися на суддю, громадяни звертаються зі скаргами у всі відомі їм органи. 

Не знаючи, куди поскаржитися на суддю, громадяни звертаються зі скаргами у всі відомі їм органи

Андрій Куликов: Як можна покарати суддю? Що таке дисциплінарна відповідальність?

Ігор Бенедисюк: Нині найсуворіше покарання для судді — це звільнення за порушення присяги. Менш суворе — догана. Я не зустрічався із такими провадженнями у Вищій раді юстиції, які б оголосили догану судді. Однак є  відкриті провадження і, можливо, такі випадки будуть.

На сьогодні більшість звільнень суддів, яких ми рекомендували до звільнення за порушення присяги, — це судді за матеріалами Тимчасової спеціальної комісії (ТСК). Нам було передано 41 висновок на 45 суддів. Всі вони вже розглянуті, за винятком одного через те, що суддя перебуває на військовій службі.

Всі рішення, прийняті стосовно «суддів  Майдану», реалізовані президентом. На жаль, 19 рішень, які знаходяться у Верховній Раді, поки не реалізовано. Такі судді ще не звільнені. Це може бути проблемою, тому що, коли з 30 вересня наберуть  чинності зміни до Конституції у частині правосуддя — підстави для звільнення «за порушення присяги» там не буде.

Лариса Денисенко: Громадяни часто плутають кримінальне та дисциплінарне провадження стосовно судді. Поясність, будь ласка, різницю. Коли, можливо, дисциплінарне провадження переходить на стадію кримінального процесу?

Ігор Бенедисюк: Це паралельні провадження і вони не пересікаються. Кримінальне провадження застосовується, коли суддя скоїв злочин, наприклад, корупційний — умовно, взяв хабара. За це він несе кримінальну відповідальність. Має бути певне розслідування, після чого виноситься вирок. За цією процедурою суддю може бути звільнено, але у випадку, коли вирок набере чинності — тобто після рішення Апеляційного суду.

Дисциплінарна процедура більш спрощена, ніж кримінальна. Її здійснює або Вища рада юстиції, або Вища кваліфікаційна комісія. Вони встановлюють порушення, скоєні суддею під час прийняття ним рішення, здійснення правосуддя. Якщо порушення істотні — суддя несе дисциплінарну відповідальність. І, в залежності від ступеню важкості порушення, до нього може бути застосоване звільнення за порушення присяги або  догана чи щось менш суворе.

Зараз спостерігаємо розширений діапазон дисциплінарних стягнень — аж від переведення до нижчого суду.

Андрій Куликов: Як щодо суддів, які перейшли чи залишилися — працюють на території так званих «ЛНР» та «ДНР»?

Ігор Бенедисюк: Вища рада юстиції прийняла понад 300 рішень. 276 — за поданням Вищої кваліфікаційної комісії, адже це справи стосовно судів першої та другої інстанцій (на цих територіях залишились саме ці судді). Ми рекомендували їх звільнити і рішення реалізовано Президентом та частково Верховної Радою.

Лариса Денисенко: Який порядок денний Вищої ради юстиції на засіданні 4 серпня? Що буде розглядатися?

Ігор Бенедисюк: Перший і найбільший блок — це звільнення за недискредитуючими обставинами.

Лариса Денисенко: Про що йдеться?

Ігор Бенедисюк: Мова йде про звільнення за загальними обставинами. Тобто  про звільнення у відставку, якщо суддя має достатній стаж ( 20 і більше років). До речі, надходить дуже багато заявок на звільнення саме на такій підставі, адже є рішення Конституційного Суду та опубліковано Закон «Про судоустрій та статус суддів», за яким суддям повернуто відповідні гарантії. Це найбільший блок звільнень. На сьогодні ми підрахували більше 1200 суддів рекомендованих звільнити.

Багато суддів подають у відставку на підставі того, що відновлено гарантії і пільги для суддів

Андрій Куликов: Зі скількох?

Ігор Бенедисюк: По штату, з 9300 суддів, хоча фактично їх десь 7.5 тисяч. Близько 800 суддів зараз без повноважень — це судді-«п’ятирічки» (в яких закінчився 5-річний строк і вони не обрані Верховною Радою).

Із 1200 суддів 333-336 рекомендовано звільнити за дискредитуючими обставинами — за порушення присяги. Це судді так званих «ЛНР» і «ДНР», судді, які приймали рішення стосовно активістів Майдану (Вищою радою юстиції рекомендовано звільнити 29 їх).

Лариса Денисенко: Стосовно суддів, які подають у відставку, чула багато скептичних висловів, що вони, можливо, бояться люстраційних процесів. Як прокоментуєте це?

Ігор Бенедисюк: Із самого початку нашої діяльності ми зайняли позицію, що якщо за суддею є відкрите дисциплінарне провадження — то його не звільняють. Ми розглядаємо дане провадження і, якщо на те є підстави, звільняємо суддю за порушення присяги, а не за власним бажанням. Якщо ж підстава є менш суворою (догана, наприклад), то суддя має право на відставку. Багато суддів подають у відставку на підставі того, що відновлено гарантії і пільги для суддів.