Боятися помилок - шлях до провалу: чого навчають українських лідерів в Єльському університеті

Гість ефіру — директор Центру демократії і верховенства права, співголова ради РПР Тарас Шевченко.

Ірина Славінська: Що ви робили у Єлі?

Тарас Шевченко: Це були чарівні 4 місяці в Єльському університеті. Я виграв стипендію. Це програма з лідерства для людей, які вже мають певні досягнення у своїй країні для того, щоб їх повчити і повернути назад, щоб вони далі працювали для цієї країни. Програму свого часу запровадив президент Єльського університету, який також хотів, щоб у Єлі було ще більше міжнародної експертизи, тому кожен, хто приїжджає, має проводити заходи, виступати на конференціях, але найбільша частина часу — це можливість вибрати будь-який предмет на будь-якому факультеті і відвідувати заняття разом із звичайними студентами, писати записки, письмові роботи з єдиною різницею, що не потрібно здавати іспити, тобі не дадуть диплом про те, що ти закінчив саме цей курс, дають диплом лише про завершення програми.

Лариса Денисенко: Чого вас навчили предмети, які ви обрали?

Тарас Шевченко: Багато речей, які стосуються знань від університету, можна віднести до категорії способу мислення. Українці є однією з найменш щасливих націй на землі. Я кажу про дослідження, які робить ООН за однією методикою для всіх країн. Ставиться одне питання: «Наскільки ви щасливі за шкалою від 1 до 10?». В Україні в середньому трієчка.

Українці дуже часто думають про себе як про жертву. Тут є величезна перешкода для розвитку. Інша модель — це мислення воїна. Дуже багато українців з мисленням воїна, вони готові стояти за себе, за свою країну, розуміючи загрози. Оцей баланс жертв і воїнів, на жаль, більше в бік жертв.

Наша приказка про те, що лише дурень вчиться на своїх помилках, абсолютно хибна

Наша приказка про те, що лише дурень вчиться на своїх помилках, абсолютно хибна. Західні бізнес-школи говорять, що кожна людина робить помилки, вони є природним шляхом розвитку. Якщо ми думаємо, що помилок не можна робити, бо тоді я дурний, це веде до наслідків, коли людина боїться робити будь-що. Цю модель формують батьки, які кажуть, що треба демонструвати найвищі оцінки. Це лише швидше наближує до провалу.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.