Люстраційний закон має слабкі сторони, які суперечать правам людини і давно викликали запитання в експертів. Про спірні моменти розповідає директор Центру дослідження громадянського суспільства Віталій Кулик.
Сергій Стуканов: Ви висловлювали думку, що Закон «Про очищення влади», ухвалений ще у жовтні 2014 року, містить суперечливі положення з точки зору дотримання прав людини. Про які саме положення йдеться?
Віталій Кулик: Можна почати з тих запитань, які з’явилися до закону і в Венеціанської комісії. Перш за все — відокремити люстрацію від боротьби з корупцією. Експерти комісії зазначали, що Закон «Про очищення влади» має значно ширшу сферу застосування, ніж повинно б бути.
Експерти радили перенести ст. 3 цього закону (про боротьбу з корупцією) до іншого законодавчого акту, зокрема до Закону «Про засади запобігання і протидії корупції».
Також говорилося про відмову від «люстраційної» перевірки кандидатів на керівні посади. Крім того, говорилося про те, щоб вилучити із закону положення про люстрацію суддів — це окрема компетенція окремого закону.
Також переглянути перелік посад, які підлягають люстрації. І строки, передбачені законом на заборону обіймання деяких посад, не співмірні із заходами, які діють стосовно корупціонерів: якщо корупціонерам забороняємо займати посади на 2-3 роки, то в цьому законі йдеться про 5-10 років.
Були інші формулювання, які не спрощують закон про люстрацію, але створили б певні правові рамки, які б дозволяли говорити про те, що ми дотрималися усіх вимог Венеціанської комісії щодо цього закону.
Зараз у суді є прецедент, який може дозволити взагалі відмінити люстрацію. Це достатньо небезпечна ситуація, до якої призвів у першу чергу той же самий Єгор Соболєв.
Тему наслідків скасування закону про люстрацію продовжує керівник програми практичної політики Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай.
Сергій Стуканов: Ви погоджуєтесь із зауваженнями Віталія Кулика?
Олександр Солонтай: На мою думку, люстрації немає. У нас ніхто не посаджений, ніхто не покараний, ніхто ні за що не притягнутий до відповідальності — ні за корупцію, ні за смерть Небесної Сотні.
Ольга Веснянка: Але ми не можемо не помічати атестаційної роботи МВС. І якщо скасують цей закон, що робити натомість?
Олександр Солонтай: Я думаю, що наявність закону про люстрацію не впливає на те, очищується чи не очищується влада. Коли ми говоримо про переатестацію поліції, то це не так люстрація, як вибудування заново інституції.
Сергій Стуканов: Але є міністри часів Януковича, яким скасування цього закону дасть можливість претендувати на владу. Ми будемо мати неприховану контрреволюцію.
Олександр Солонтай: Якщо Захарченко почне претендувати на те, щоб займати певні посади, то не має постати питання, що він, колишній міністр уряду Азарова, має на щось претендувати, а Порошенко, також колишній міністр Азарова, не має.
Я думаю, оцінювати їх треба з іншої точки зору: коли прийшов час «Ч» і почали вбивати людей, то Захарченко покривав ці злочини, а Порошенко пішов у парламент відстоювати іншу позицію. У цьому різниця між колишніми людьми Януковича.
Є такі знакові точки, які дають можливість визначити: він з ким?