Чого позбулися і що набули канадці внаслідок карантинних заходів — розповідь з Торонто

Про протидію коронавірусу в Канаді розповіла докторка Марта Дичок, професорка Університету Західного Онтаріо.

Андрій Куликов: Чи є в Канаді зараз криза?

Марта Дичок: У Канаді зараз величезна криза, як і в цілому світі. Найбільше мене дивує, причому приємно, наскільки наші політики відклали свої сварки і спільними зусиллями борються з цієї пандемією. Вони показують, як вони вміють співпрацювати. Це різко відрізняється від того, що роблять наші південні сусіди в США, де продовжується сварка між різними політичними силами, різними штатами. У Канаді наш прем’єр-міністр щодня звертається до канадців, розповідає, що відбувається. Його дружина захворіла на коронавірус, тоді він почав працювати з дому. Це дуже заспокоює мене і багатьох, а його основний меседж — «ми дбаємо про вас і будемо всім допомагати».

Андрій Куликов: У який спосіб уряд Канади допомагає?

Марта Дичок: Вони приймають рішення про фінансову підтримку. Коли почалась пандемія, людей почали звільняти з роботи і вони залишилися без прибутку.

Перше, що зробив федеральний уряд — вони зібрались не повним складом, а мінімальним, щоб обговорити, як допомагати. Там є підтримка для самотніх людей і родин. Уряд дає родинам на кожну дитину місячне фінансування, зараз ще підвищили. Це для найбільш постраждалих, тих хто втратив роботу.

Андрій Куликов: У який спосіб уряди провінції дають раду цій ситуації?

Марта Дичок: Ми не є централізована країна, багато повноважень є на рівні провінцій. Наприклад, провінції оголошують надзвичайний стан. Онтаріо була перша провінція, яка оголосила надзвичайний стан — з 17 березня. Тепер майже кожна провінція оголосила надзвичайний стан, вони також приймають рішення щодо закриття шкіл, дитячих садочків, університетів, підприємств.
Також дещо відбувається на муніципальному рівні — наприклад, в Торонто закрили парки і заборонили туди ходити.

Андрій Куликов: Як позначається надзвичайний стан на роботі громадського транспорту?

Марта Дичок: Громадський транспорт працює, обмеження щодо пересування відбулось на федеральному рівні — закрити кордони всім іноземцям. Канадці мають право повернутись додому, але їх будуть перевіряти і якщо хтось хворіє їх будуть ізолювати.
Деякі провінції планують обмежуватимуть транспорт між провінціями, але поки цього не сталося.

Наш університет почав закривати в п’ятницю 13- го, з минулої середи закрили повністю.
Спершу сказали, що переходимо у онлайн, потім закрили бібліотеку, пізніше — все інше позакривали. Я тепер викладаю онлайн і спілкуюсь зі своїми студентами на відстані. Спочатку була величезна паніка, бо ніхто не знав, що буде. Зараз ця паніка трохи знизилась. Студенти кажуть, що їм бракує живого спілкування — дехто дзвонить мені по скайп, ми в постійному контакті, але їм бракує присутності, емоцій.

Андрій Куликов: Які є прогнози стосовно тривалості карантину у Канаді?

Марта Дичок: Це неможливо сказати, залежатиме від того, як швидко буде розповсюджуватися вірус і як швидко це можна буде припинити. Поки що стежать за розвитком подій і реагують відповідно до того, що відбувається. Рівень підіймається, ми ще не дійшли до піку.
Є прогнози, що в нас до піку мінімум 2 тижні.

Андрій Куликов: Наскільки в Канаді довіряють офіційній інформації?

Марта Дичок: Є категорія людей, які заперечують пандемію, але це дуже маленька частина суспільства. Взагалі є досить високий рівень довіри щодо інформації.

Друге питання — наскільки люди дотримуються рекомендацій. Тут не всі слухняно роблять те, що нам кажуть робити. Прем’єр-міністр вчора сказав, що якщо люди будуть і далі ходити до парку, ми поставимо поліцію і будемо заарештовувати. Довіра є, але не всі дослухаються до правил.

Може бути цікаво