Розповів Роман Кулик, ветеран російсько-української війни, офіцер ЗСУ, співзасновник освітнього проєкту «Експертний корпус», співробітник Українського інституту національної пам’яті.
Роман Кулик: Ці два поняття «День захисника України» та «День захисника вітчизни» досі плутаються і змішуються в одне. Як на мене, є великий прогрес. Свято ввели у 2014 році, вихідним цей день став у 2015 році, що додало йому популярності. Одразу, одномоментно не відбулось заміщення Дня захисника вітчизни на День захисника України, процес тривав кілька років. Зараз 23 лютого вивітрилося майже остаточно, його рідко згадують.
Мова не лише про захисників України в сучасній російсько-українській війні. Тут можна заглибитись. Йдеться про покоління борців, українців і не українців, які боролися за цю державу, її незалежність або збереження її незалежності протягом минулих поколінь. Ця свято значно глибше, ніж сприймається багатьма у суспільстві.
Це відбулась повноцінна заміна, викреслення однієї окупантської дати й впровадження української, своєї дати. Коли я дивлюсь по своїх друзях, які мають дітей, то видно, що з року в рік є певний достатньо високий відсоток шкіл, вчителів і батьків, які просто перенесли 23 лютого на 14 жовтня і комфортно себе відчувають. Бо так звикли, так вчителям простіше, воно ніби має під собою хорошу мету, але просто тому, що деякі вчителі лінуються розбиратись в сенсі свята.
Якщо хтось з цих дітей піде у військовий ліцей, військовий виш, піде до війська, то дійсно стане захисником, тоді це буде його свято. Всі ці діти у школах не мають жодного стосунку до цього дня. Цей день має дуже чітку соціальну групу людей, яким він присвячений. Власне, заради них він і був запроваджений.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS