Наталя Соколенко: Якщо говорити про ситуацію в Полтаві, про напад не тільки на суддю, а й на громадських активістів. З чим ви пов’язуєте це?
Іван Омелян: В Полтаві напад на суддю Гольник — це не єдиний випадок, це вже виглядає як закономірність, тому що кожного разу, як тільки загострюється протистояння між громадськістю та владою в місті, там відбуваються такі неприємні речі. Вже досить давно там регулярно окремим активістам, які виступають проти незаконних забудов історичного центру поступають конкретні погрози їхньому життю та здоров’ю, на те, аби вони перестали відстоювати свою громадянську позицію. Ця ситуація не вичерпалась тільки погрозам, більше ніж рік тому сталося декілька нападів, місце мали навіть ножові поранення, двоє людей зазнали таких поранень. Один з них ветеран АТО, Олександр Коба, який буквально ледь не своїми грудьми захищав територію від незаконного будівництва. Хлопці повалили огорожу, після того на них напали молодики спортивної зовнішньості. Ці забудови на пряму пов’язують з мером міста Мамаєм і бізнесменами, які входять в його коло спілкування. Після цього продовжився тиск на громадських активістів, потім він дуже загострився.
Наталя Соколенко: Що в інших регіонах України останнім часом фіксується?
Іван Омелян: Там, де влада старається максимально закритись від громадськості, стає непрозорою і закритою, там виникають такі конфлікти. Оскільки після революції Гідності громадськість почала дуже глибоко копати. Якраз це глибоке занурення у внутрішню політику місцевих князьків, дуже не подобається як місцевим олігархам, які плідно співпрацюють з вадою, так і владі це не подобається. Приклад Харкова — вели місто, ми знаємо, хто там мер, і протягом останніх півроку два таких досить серйозних побиття, перед тим ціла серія погроз, але як тільки дійшла справа до конкретних справ на пана Кернеса, її зокрема в цих справах фігурують як свідки активісти харківського антикорупційного центру Дмитро Булак зокрема, одразу почалися утиски і навіть побиття. Його побратим Євген Лісічкін теж постраждав. Після цього міська влада звинуватила громадських активістів в тому, що вони просто піаряться. Але навіть Харків не кінець географії. Наступним пунктом в нас Одеса. Де також славнозвісний мер Труханов має дуже хороші зв’язки з бізнесом будівельним. Там страждають екологічні активісти і антикорупційні активісти.
Любомир Ференс: Тобто і там напади на активістів стали закономірністю. Одеса і Харків, так?
Іван Омелян: Абсолютно правильно. Якщо говорити про Одесу, то ті люди, які захищають зелену зону в першу чергу підпадають під удар, тому що вони своїми тілами загороджують їх від техніки і інших речей, які загрожують старому місту. Зовсім недавній випадок, коли активісти зняли ворота Саду в центрі Одеси і принесли від міську раду. Там громада нагрілася вже до такого градусу, коли вона не готова терпіти навіть якісь маленькі утиски.
Повну версію слухайте у звуковому файлі та на відеотрансляції.