«Громадське радіо»
Наталя Соколенко: Чому НТКУ не відправило журналістів на Олімпіаду?
Зураб Аласанія: Ми елементарно не маємо готівки в нашому обігу.
Дмитро Тузов: Скільки коштує відправити справжню команду журналістів на Олімпіаду?
Зураб Аласанія: Така команда складається з 15 людей, вони мали б розташуватися на всіх локаціях Олімпіади. І коштувало б це 70 тис доларів. Україна на Олімпіаду витратила в десятки разів більше, а цю невеличку суму вже не виділила.
Так було завжди — потрібно було витрачати ці гроші з власного «чорного налу». Оскільки 2,5 років, скільки я гендиректором НТКУ, ніякої додаткової готівки, продажів, крадіжок в нас немає, відповідно ми й не змогли знайти гроші на журналістів для Олімпіади.
Дмитро Тузов: А що, чиновники вам прямо пропонували їхати за власний кеш?
Зураб Аласанія: Вони сказали, що допоможуть, але це був пустий звук — нам ніхто не допоміг.
Не так все просто — треба провести тендер майже не все: на те, що журналісти мали б там жити, їздити на таксі, оплачувати Інтернет тощо, бо це державна структура.
Я не кажу, що це погано, просто вони постійно слідкують за нашими грошима, кожен раз переконуючись, що ми не зарили ці кошти в банках у землю. Ми так не робимо, бо в нас мало тих грошей.
Наталя Соколенко: Але ж чиновники поїхали. А номери в готелях в Ріо-де-Жанейро коштують, починаючи від 300 доларів.
Зураб Аласанія: Ну та й що? Вони скажуть, що платили за власний кошт. Те саме було і на Євробаченні.
Ми могли б зняти номери защдалегідь, щоб було дешевше але за правилами ми не можемо так зробити, використовуючи державні кошти.
Дмитро Тузов: Як позначилася відсутність наших коментаторів і операторів на якості трансляції?
Зураб Аласанія: Профі кажуть, що присутність така є необхідною, тому що треба взяти коментар у спортсмена, який щойно виграв або програв. Я підозрюю, що глядач або слухач цього навіть не помічає.
Дмитро Тузов: Це дуже небезпечно. Адже на наступну Олімпіаду точно грошей не дадуть.
Зураб Аласанія: На наступну Олімпіаду ми вже не будемо державними. І ми самі будемо розпоряджатися грошима. З 1 січня наступного року, я сподівавсь, ми вже станемо НСТУ. І суспільний мовник в Україні, нарешті, з’явиться.
Дмитро Тузов: Що це змінить для глядача?
Зураб Аласанія: Нічого так з 1 січня це не змінить. Я кажу, що ми будемо суспільним мовником за принципами, як і ви — «Громадське радіо» робили свою справу багато ротків, незалежно від того, були ви юридичною структурою, чи ні.
Дмитро Тузов: В вже запускаєте в ефір елементи суспільного мовлення?
Зураб Аласанія: Останні два роки ми на нашому каналі не робимо «поганки» — «джинси», «заказухи» тощо. Нам не диктують політики і олігархи, хоча ми є державними, вони нас вже навіть не чіпають. Тому так і віднеслись до Олімпіади — раз вже ми такі самостійні, залишили нас в цьому плані на призволяще.
В регіонах, ця «заказуха» ще, на жаль, залишається. Наступного року, коли я звільню всіх, хто цю «джинсу» продає і забороню це робити, вони опиняться в такій самій ситуації, що й ми зараз, тому що наразі вони тримаються за рахунок тих продажів.
Для нас важливо, щоб глядач вмикав наш канал, коли йому потрібно буде дізнатись правду.
Дмитро Тузов: Але ви ж втрачаєте рейтинги?
Зураб Аласанія: Наш мовник не для рейтингів, так, він має бути цікавим, але це не головний акцент. Мовник має бути правильним, він має давати людям освіту і просвіту, виховувати людей, потруху тягнучи їх вгору.
Нам важливо, щоб глядач вмикав наш канал, коли йому потрібно дізнатися правду. Не обов’язково, щоб він вмикав його кожен день, розваги він може подивитися і на іншому каналі, а от коли щось трапляється, глядач буде знати, що тут йому скажуть правду. І вона там буде, повірте.