Чому Україна не відзначає 100-річчя Української держави Скоропадського?

У студії Громадського радіо – історик Олександр Алфьоров та громадський діяч Олег Слабоспицький.

Сергій Стуканов: За яких умов Павла Скоропадського проголосили гетьманом?

Олександр Алфьоров: На європейському континенті 5-ий рік тривала війна, більшовицькі війська стояли на кордоні. Брест-Литовський мирний договір проголосив угоду між УНР та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною. Тобто Україна стала союзником країн Європи і таким чином держави об’єднали війська для боротьби з більшовизмом. Тоді в Україні існувала так звана ХНР – Українська народна республіка рад, базувалася в Харкові. Українські війська, спільно з німецькими, не змогли забезпечити спокою та миру в Україні.

І 29 квітня 1918-го року на Українському хліборобському конгресі (понад 6 тис. учасників) проголосили, що необхідні політичні та економічні реформи. Учасники зібралися у найбільшому приміщенні Києва, України та Європи – у «Гіпопаласі», сьогодні це будинок кінотеатру «Україна». Хтось запропонував «а давайте відновимо гетьманат!», люди почали аплодувати, обговорювати це між собою. Але кого ж вибрати? І хтось інший додав, що в Києві є генерал гетьманського роду Павло Скоропадський. Звідти люди пішли на Софіївський майдан і там проголосили Скоропадського гетьманом. Згодом провели процес миропомазання на правління. Виник автентичний український уряд.

Сергій Стуканов: Як вдалося  усунути від влади Центральну Раду?

Олександр Алфьоров: Політичні офіцери Павла Скоропадського, керівництво його тодішньої громади зробили все для того, щоб перебрати владу у людей, які її не оберігали. ЦР тоді охороняли кілька рот охорони керівних апаратів. Зробити переворот виявилося нескладно. Він був неминучим. І став відповіддю на виклик часу «що робити далі?».

Сергій Стуканов: Українська держава Скоропадського стала сходинкою в нашому державотворенні на початку ХХ ст.. Але у сьогоднішній Україні на офіційному рівні річниця створення не надто відзначається. Громадські активісти вирішили це надолужити і провели в Києві прес-конференцію з цього приводу.

Олег Слабоспицький: Коли ми побачили, що ні від Адміністрації Президента, ні Кабінету міністрів не планується жодних загальнодержавних заходів до вшанування 100-річчя заснування Української держави, також цьогоріч маємо 145 років від дня народження Павла Скоропадського, то зрозуміли, що маємо самі зробити більший акцент на вшануванні періоду Української держави.

Адже це найперший період державотворення, більшість державних українських інституцій створили саме тоді. І саме Павло Скоропадський, на відміну від Винниченка, був одним із ініціаторів українізації армії.

Наталя Соколенко: Чому ж така тиша на офіційному рівні?

Олег Слабоспицький: Казати, що ми не відзначаємо 100-річчя Української національної революції – неправильно, бо існує ціла кампанія, організована Українським інститутом національної пам’яті. Але просвітницька робота УІНП це одне, інша річ – відповідні загальнодержавні, які озвучують президент чи прем’єр-міністр. 

Повну версію розмови дивіться у доданому звуковому файлі.