Чому в рейтингу Doing Business Білорусь на 37, а Україна на 80 місці?
Чи зможе Україна застрибнути у 20-ку країн рейтингу Doing Business до 2020 року? Коментує Андрій Єрашов, партнер організації EasyBusiness
Сергій Стуканов: Україна з 83 місця в рейтингу doing business піднялася на 80, тобто посунулася вгору на три сходинки. Ми будемо говорити про те, як Україна рухається по цих сходах і як це можна робити швидше і вище. РФ перебуває на 40 позиції, а Білорусь, яку ми звикли вважати зарегульованою, посідає 37 сходинку. Як пояснити цей дивний феномен?
Андрій Єрашов: Білорусь показала гарний старт. Чиновники в цій країні сфокусувалися на тому, щоб покращити умови ведення бізнесу. Результатом є те, що уряд скеровує всі свої дії на те, щоб мати якомога кращий вигляд. Стереотип про те, що Білорусь – це країна, яка не дає розвиватися бізнесу, вже не відповідає дійсності. Там дійсно покращилися умови.
Але я хочу звернути вашу увагу, Білорусь сфокусувалася на тому, як регулювати бізнес правильно. Це спричинило конкуренцію і ось вони мають таку позитивну динаміку. Країни навколо нас займають шикарні позиції у цьому рейтингу. Всі хочуть себе вигідно представити в світі. Наприклад в РФ діє спеціальна програма, щоб бізнес почувався краще. Але в недемократичних країнах доволі жорсткий спосіб регулювання.
Я б хотів також звернути вашу увагу на інші країни з цього рейтингу. Наприклад Македонія, яка цього року зайшла у десятку лідерів. Рейтинг doing business дійсно дає можливість привернути увагу іноземних інвесторів.
Любомир Ференс: Влада часто говорить про інвестиції, які мають прийти в країну і все, що прийде разом з ними: створення робочих місць, підвищення зарплат. Але зараз інвестори не тільки не зайшли, Україна можливо навіть починає їх відлякувати. Чому так відбувається?
Андрій Єрашов: На жаль не всі розуміють важливість реформ. Хтось саботує їх умисно. Хтось просто не хоче нашкодити. На сьогоднішній день в парламенті лежить 15 законопроектів, які написані експертним середовищем, подані Кабміном, президентом, самими нардепами. Але вони не голосуються. Чому це відбувається? Нардепи не знаходять відповідей. Вони конкурують між собою і не сконцентровані на важливих речах.
Наприклад завтра мають голосувати законопроект про медіацію №3665. Він вже декілька разів виносився на голосування і до нього не доходили. Завтра для наших нардепів буде екзамен на розуміння важливості потрапляння в країну інвестицій. Подивимося, чи будуть вони його приймати чи ні. Тому що законопроекти про банкрутство, про електронне наказне провадження вони просто відхилили.
Сергій Стуканов: До речі, процедура банкрутства це один з пунктів, на основі яких вираховується рейтинг doing business. Ми посідали тут раніше жалюгідне 141 місце і зараз скотилися на гідне ганьби 150 місце. Що зараз з процедурою банкрутства?
Андрій Єрашов: Є у ВР законопроект №3132, який передбачає більш ефективну процедуру оголошення банкрутства. На жаль за цей рік жодного нормативного документу, який би покращив процедуру, в країні прийнято не було. А в інших країнах по цьому показнику були зрушення. Відповідно ми скотилися до такого місця.
Але вихід є. В цьому зареєстрованому законопроекті зібрано найкращу світову практику. Ми отримували рекомендації європейських партнерів.
Сергій Стуканов: Чому не приймається закон? Комусь вигідна не реформована процедура банкрутства, щоб доводити до банкрутства підприємства?
Андрій Єрашов: Саме так. Банкрутство – це спосіб викуповувати хороші компанії за безцінь. Люди, які цим займаються всі ці роки зараз намагаються вмовити народних депутатів не приймати цей законопроект. Кажуть, що вони сирі, недоопрацьовані, неможливі для України. Але все це не так.
У нас є показники, де ми ростемо щороку. Наприклад, реєстрація бізнесу. Посідали 30 місце, а зараз посідаємо 20 місце. І тут буде ще покращення, оскільки деякі нововведення були прийняті вже після 31 травня – дати, коли Світовий банк збирає інформацію про реформи бізнесу в країнах.
Нам казали, що якщо передати реєстрацію бізнесу в приватні руки, то буде повний хаос. Але з 1 травня 2016 року з’явилися акредитовані суб’єкти, які надають такі послуги. Наприклад в Києві вже знають документ сервіс «Готово», а в Одесі Саакашвілі відкрив центр «Точка доступу», збудований по моделі грузинського будинку юстицій. Послуги там надають якісно, люди отримують задоволення. А раніше була державна реєстраційна служба України, де були черги, сварки і не найкращий сервіс. Я сподіваюся, що зміни триватимуть і в інших галузях. З 1 січня з’явиться інститут приватних виконавців.
Коли держава надає якомога більше своїх функцій приватним суб’ктам, які знають, як побудувати процес – це відображається в рейтингу. Для doing business важливо те, що воно працює, наскільки бізнес реально відчуває простоту. У нас же є ще показники погані. Підключення до електромереж – 137 місце було. Було колись, правда, і 185. Зараз ми піднялися на 130 місце, тобто невеличкі зміни відбулись.
Сергій Стуканов: В чому сутність проблеми?
Андрій Єрашов: Неправильно побудована фінансова модель цих підключень. Особа, яка хоче здійснити підключення, не може знайти інформацію про наявні потужності на порталі. Хоча законодавчо це прописано. Значить не може просто вирішити, де, наприклад, зручніше побудувати завод.
Потім потрібно звертатися до обленерго, які є вже приватними компаніями. Там людині виставляють тарифи за підключення. І говорять, що для того, щоб підключити об’єкт підприємець маж побудувати мережу. Але за законом мережа має бути на балансі у обленерго. І фактично виходить, що підприємець дарує цю побудовану мережу.
Сергій Стуканов: А як би це мало виглядати?
Андрій Єрашов: Наприклад в Польщі енергопередавальна компанія сама будує до тебе мережу чи збільшує потужність і робить це безкоштовно. І підприємець користується енергією стільки, скільки потрібно. Відмінність у тому, що в інших країнах такі компанії шукають споживача енергії, клієнта. Вони зацікавлені, щоби до них прийшли. У них немає такої монополії, як у нас.
Зараз прийнятий в першому читанні законопроект про ринок електроенергії. Він ще не пройшов друге читання але теоретично він повинен створити ринок. І ви зможете купувати її не у одного постачальника, а матимете змогу обирати.
Сергій Стуканов: Чи впливає військовий конфлікт на сході на нашу привабливість чи непривабливість для бізнесу?
Андрій Єрашов: Є така держава Ізраїль, де подібний військовий конфлікт триває вже давно. Але це не заважає їм посідати хороші позиції в рейтингу. Багато іноземних інвесторів зайшли туди, оскільки там є умови для ведення бізнесу, для його захисту, щоб бізнес, який інвестував гроші знав, що може в будь-який момент їх забрати. Будь-який інвестор прораховує всі ризики. Якби вони б бачили, що уряд створив тут всі умови для того, щоб було легко інвестувати гроші, забрати їх і легко вести бізнес, то вони б інвестували. Світова практика каже, що інвестори готові вкладати гроші не зважаючи на такі речі. Наприклад Молдова в цьому рейтингу на 44 місці, а в них є заморожений конфлікт.
Для того, щоб Україні почати розвиватися, нам потрібно близько 240-270 мільярдів доларів інвестицій. А щоб мати шанс їх отримати, нам потрібно вирости десь на 40 позицій за один рік. І тоді нас нас можуть звернути увагу. Моя думка повністю збігається з думкою президента в стратегії 2020, де він каже, що Україна має увійти в топ-20 рейтингу doing business. Якщо рухатися з тими темпами, які є зараз, то ми виростимо ще на 7 позицій до 2020 року. Але експерти говорять, що якщо прийняти ті реформаторські 15 законопроектів, зареєстрованих у ВР, то це буде одразу 23 місце. Якщо так станеться, ми матимемо шалені інвестиції.
За підтримки
Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD). |
Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії». |