Чому жоден з трьох законопроектів щодо змін до закону про Державне бюро розслідувань не підійшов депутатам ВРУ

Говоримо про це у студії Громадського радіо з екс-прокурором, експертом групи «Реформи органів правопорядку» Реанімаційного пакету реформ по ДБР Володимиром Петраковським

Ведучi

Любомир Ференс

Гостi

Володимир Петраковський

Чому жоден з трьох законопроектів щодо змін до закону про Державне бюро розслідувань не підійшов депутатам ВРУ
https://static.hromadske.radio/2018/03/hr-rh-2018-03-16_petrakovskii.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/03/hr-rh-2018-03-16_petrakovskii.mp3
Чому жоден з трьох законопроектів щодо змін до закону про Державне бюро розслідувань не підійшов депутатам ВРУ
0:00
/
0:00

Любомир Ференс: Пропонували до розгляду три законопроекти – технічний, депутатський та урядовий. Що це за законопроекти, що вони пропонують?

Володимир Петраковський: Щодо технічного законопроекту – це редакційні правки, уточнення окремих положень. Також там запропоновані кваліфікаційні вимоги до керівників територіальних управлінь ДБР. 

Два альтернативних законопроекти: урядовий та депутатський. Головний автор депутатського Мустафа Наєм.

Урядовий законопроект залишає при справах зовнішню конкурсну комісію. Вона складається з народних депутатів, заступників міністрів. Вони обирали голову ДБР та двох його заступників. Відповідно до чинного закону, вони мають ще набрати усіх структурних керівників центрального апарату, керівників територіальних управлінь та весь підрозділ зовнішнього контролю.

Законопроект Мустафи Наєма усуває зовнішню комісію від цих справ. Пропонує усунути політичний вплив від подальшого набору представників бюро та усього керівного складу. Пропонує, щоб у комісію входили працівники спеціалізованої антикорупційної прокуратури та громадськість. Відповідно до цього законопроекту посилюється роль громадськості, пропонується аби у конкурсних комісіях було не менше третини представників громадськості.

Публічно очільник ДБР Роман Труба більше схиляється до законопроекту Мустафи Наєма. А непублічно він просив нардепів підтримати урядовий законопроект.

Любомир Ференс: Він, як очільник, не хоче бути незалежним?

Володимир Петраковський: З огляду на те як проходив конкурс і як він завершився, то Труба не незалежний. Спочатку він зробив кілька кроків, які показали, що він хоче бути незалежним гравцем. Наприклад, коли публічно озвучив підтримку законопроекту Мустафи Наєма і, відповідно, пішов урозріз із позицією уряду. Хоча саме урядові сил забезпечили йому перемогу на конкурсі. Однак той факт, що він не з’явився на розгляд цього законопроекту в Раді, свідчить про те, що він не самостійний гравець.

Любомир Ференс: Реанімаційний пакет реформ критикує урядовий законопроект. Наприклад, у запровадженні у ДБР посад генералів. Для чого ця мілітаризація правоохоронного органу?

Володимир Петраковський: Щоб узалежнити працівників. РПР критикує у цих змінах те, що керівництво мало б впливати на слідчих через розмір премій та інших доплат. В чинному законі прописано, що ті гроші, які отримує працівник бюро, не можуть бути у конфігурації, щоб розмір премії перевищував розмір заробітної ставки. 70% грошей, які отримує працівник бюро – незмінна ставка.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.