Чи допоможе опублікований ВРУ поіменний список бранців Кремля їх звільненню?

1 березня 421 депутат Верховної Ради проголосував за поставу-звернення до парламентів іноземних держав з проханням засудити репресії РФ проти громадян України та допомогти їх звільнити

Ведучi

Сергій Стуканов,

Любомир Ференс

Гостi

Марія Томак

Чи допоможе опублікований ВРУ поіменний список бранців Кремля  їх звільненню?
https://static.hromadske.radio/2018/03/hr_hh_2017-03-01_tomak.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/03/hr_hh_2017-03-01_tomak.mp3
Чи допоможе опублікований ВРУ поіменний список бранців Кремля їх звільненню?
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо – правозахисниця «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак.

Сергій Стуканов: Погоримо про зміст і мету документа. До цього списку увійшли прізвища 52 українських в’язнів, які незаконно утримуються на території РФ. Чи справді це вичерпний перелік?

Матія Томак: Перелік невичерпний. Все ж має бути 53, додали прізвище ще одній людини. Перелік неповний, бо туди не увійшли, наприклад, 8 людей, які перебувають під домашнім арештом. Серед них Мустафа Дегерменджи та Алі Асанов, які проходять по ті самій справі по якій проходив Ахтем Чийгоз, це «справа 26 лютого». Туди не увійшли окремі представники справ так званих диверсантів. Наприклад, Андрій Захтій, який проходить по тій самій справі, що й Євген Панов. Але Євген є, а Андрія – немає. Не увійшли ті громадяни України, яких переслідують за участь у «Правому секторі». 

Сергій Стуканов: Чому вони не  увійшли до цього документу? За якими критеріями цих людей не включили?

Марія Томак: Це позиція МЗС. Додатково внесли лише 53-тє ім’я: Олексія Сизоновича. 

Сергій Стуканов: Що змінить прийняття цієї постанови?

Марія Томак: Думаю, що це нічого не змінить. Ми маємо умовно кажучи законопроект про політв’язнів, який Мустафа Джемілєв зареєстрував у Верховній Раді ще влітку. Його досі не ухвалили і він досі не потрапив у Комітет з прав людини. Нещодавно його розглянути у Комітеті соціальної політики. Ухвалена постанова – це політична декларація, спрямована на країни заходу. Головний її меседж полягає в тому, аби західні країни запроваджували санкції проти осіб, які причетні до порушень прав людини українців в РФ. Але є ще одне але: у самих санкційних списках РНБО є прізвища далеко не всіх цих порушників. Ця постанова не надає ув’язненим жодного статусу та не передбачає жодних гарантій.

Сергій Стуканов: Які країни Заходу на зустрічах з представниками російської влади вимагають звільнити українських заручників в РФ? Спадають на думку Сполучені Штати. Чи справді вони активні у вимаганні звільнити наших заручників? Які ще країни, окрім США?

Марія Томак: Це залежить від того наскільки активно Україна їх про це просить. У цьому сенсі прийнята постанова – потрібна. Важливо, аби дипломатія відбувалася не лише на рівні держави, а й на рівні правозахисників та родин. Вже звільнений бранець Кремля Ігор Козловський, наприклад, казав, що його припинили катувати в той самий момент, коли про нього зробила заяву американська посол. Наприкінці січня на круглому столі ми говорили про пошуки шляхів сприяння звільненню в’язнів Кремля, як окремої категорія, яка дещо відмінна від в’язнів ОРДЛО, зважаючи на Мінськ. 

Любомир Ференс: Ірина Геращенко 1 березня написала, що певною мірою ці речі, можливо, і пов’язані. Вона стверджує, що представники ОРДЛО на зустрічах у Мінську наполягають на тому, аби Україна передала їм представників РФ, які «боролись за молодые республики и защищали русский язык». Позиція України незмінна – ми готові передати заблукавших росіян Росії, але в обмін на звільнення бранців Кремля: Сенцова, Кольченка, Сущенка, Гриба, Панова. Чи можливий такий обмін: ми віддаємо росіян в ОРДЛО, а натомість росіяни віддають бранців Кремля?

Марія Томак: Мабуть, це правильна позиція. Всі ті люди, яких Україна готова звільнити для обміну – люди, які переслідуються українськими правоохоронними органами. З іншого боку маємо ОРДЛО, Крим і Росію. Гібридна ситуація. Зараз ми знаємо про 66 людей, які утримуються у РФ. Станом на лютий минулого року їх було на третину менше.

Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.