Дмитро Тузов: Чи справді такі табу на зміни доречні тоді, коли йде війна, адже нам потрібні зміни? І Конституція 96 року — це ж Конституція абсолютно іншої країни. Ми пережили дві революції, анексію Криму і консервувати ситуацію такою, якою вона є помилкою, бо так ми можемо залишитися в минулому столітті. Чи я помиляюся?
Михайло Басараб: По-перше, Конституція зазнала значних змін у 2004-2005 роках, на зламі президентської кампанії. По-друге, від багатьох авторитетних юристів я чув, що Конституція 96 року є чи не найкращим варіантом сьогодні для Україні. Змінам у державі заважає не недосконале законодавство, а відсутність політичної волі.
Якщо повертатися до звернення, про яке ми почали розмовляти, то справді кількість відомих підписантів вже перевалила за 50. Серед ініціаторів підписання були такі відомі люди, як Щербак, Брюховецький, Юхновський, Василенко та інші, які у травні 2014 року закликали українців обрати президентом у першому турі Петра Порошенка. Сьогодні вони серед підписання цього звернення.
Цим зверненням ми нікого ні в чому не хотіли звинувачувати — це принциповий момент. У цьому зверненні ми хотіли наголосити лише на одному, що зміни до Конституції в умовах фактичного воєнного стану є неприпустимим.
Олександр Палій: Ці шановні авторитети, які виступають за те, щоб залишити Конституцію такою, якою вона є зараз, намагаються поставити життєво важливий процес зміни України в залежність від Росії. Адже як тільки Росія на нас нападає, то Україна не можу змінюватися і адаптуватися до цього. І ці шановні авторитети, чіпляючись за букву Конституції, відходять від більш ширшого контексту. Вони думають, що той факт, що в Конституції була кримська автономія якось вплинуло на російську агресію. Та це ніяк не вплинуло на російську агресію, тому що вона плювала на Конституцію і на свою в тому числі.
Олександр Палій: На сьогоднішній день є світ, який обертається навколо Мінських угод і Україні потрібно довести їх формальне виконання. І ці Мінські угоди дають нам можливість отримувати фінансову допомогу, військову допомогу, військо-технічну в тому числі, і ви хочете підставити Україну, щоб вона зірвала ці Мінські угоди і підсилила нашого ворога?! Зараз ситуація складається таким чином, що на неї потрібно дивитися глобально, а не з букви юридичного права, яке ніколи нічого не значить, тому що його розтоптали!
Михайло Басараб: Мінські угоди ні за своїм змістом, ні за своєю формою не є міжнародним договором, а політичними домовленостями і те, що Україна в них виляпалася — це провина керівництва держави. І ці зміни у Конституції, які зараз приймаються спрямовані на те, щоб виконати Мінські домовленості-2.
Повний варіант розмови слухайте у звуковому записі.
Дмитро Тузов: Чи справді такі табу на зміни доречні тоді, коли йде війна, адже нам потрібні зміни? І Конституція 96 року — це ж Конституція абсолютно іншої країни. Ми пережили дві революції, анексію Криму і консервувати ситуацію такою, якою вона є помилкою, бо так ми можемо залишитися в минулому столітті. Чи я помиляюся?
Михайло Басараб: По-перше, Конституція зазнала значних змін у 2004-2005 роках, на зламі президентської кампанії. По-друге, від багатьох авторитетних юристів я чув, що Конституція 96 року є чи не найкращим варіантом сьогодні для Україні. Змінам у державі заважає не недосконале законодавство, а відсутність політичної волі.
Якщо повертатися до звернення, про яке ми почали розмовляти, то справді кількість відомих підписантів вже перевалила за 50. Серед ініціаторів підписання були такі відомі люди, як Щербак, Брюховецький, Юхновський, Василенко та інші, які у травні 2014 року закликали українців обрати президентом у першому турі Петра Порошенка. Сьогодні вони серед підписання цього звернення.
Цим зверненням ми нікого ні в чому не хотіли звинувачувати — це принциповий момент. У цьому зверненні ми хотіли наголосити лише на одному, що зміни до Конституції в умовах фактичного воєнного стану є неприпустимим.
Олександр Палій: Ці шановні авторитети, які виступають за те, щоб залишити Конституцію такою, якою вона є зараз, намагаються поставити життєво важливий процес зміни України в залежність від Росії. Адже як тільки Росія на нас нападає, то Україна не можу змінюватися і адаптуватися до цього. І ці шановні авторитети, чіпляючись за букву Конституції, відходять від більш ширшого контексту. Вони думають, що той факт, що в Конституції була кримська автономія якось вплинуло на російську агресію. Та це ніяк не вплинуло на російську агресію, тому що вона плювала на Конституцію і на свою в тому числі.
Олександр Палій: На сьогоднішній день є світ, який обертається навколо Мінських угод і Україні потрібно довести їх формальне виконання. І ці Мінські угоди дають нам можливість отримувати фінансову допомогу, військову допомогу, військо-технічну в тому числі, і ви хочете підставити Україну, щоб вона зірвала ці Мінські угоди і підсилила нашого ворога?! Зараз ситуація складається таким чином, що на неї потрібно дивитися глобально, а не з букви юридичного права, яке ніколи нічого не значить, тому що його розтоптали!
Михайло Басараб: Мінські угоди ні за своїм змістом, ні за своєю формою не є міжнародним договором, а політичними домовленостями і те, що Україна в них виляпалася — це провина керівництва держави. І ці зміни у Конституції, які зараз приймаються спрямовані на те, щоб виконати Мінські домовленості-2.
Повний варіант розмови слухайте у звуковому записі.