Гостя студії — кандидатка історичних наук Яна Приймаченко, співавторка книги «Війна та міф. Невідома Друга світова».
Наталя Соколенко: Якось почула в ефірі «Громадського радіо», що у короткій фразі пана Левітана міститься щонайменше дві неправди: про те, що Німеччина напала віроломно, й про те, що напала Німецька фашистська держава. Що ви можете сказати з цього приводу?
Яна Приймаченко: Справді, про те, що Німеччина готує напад, було відомо і досить детально. Ще 18 грудня 1940 року, коли Гітлер дав розпорядження готувати план нападу на Радянський Союз «Барбаросса», вже тоді радянська розвідка докладно знала про нього. Але керманичі Союзу вважали, що ідея, закладена в плані, м’яко кажучи — нереальна. Вони були переконані, що це британська провокація. На той момент Німеччина перебувала з Британією у стані війни і вважалося, що Британія хоче втягнути в це і Радянський Союз, аби відвернути удар від себе.
Ба більше, по мірі наближення цієї дати — червня 1941 року — радянська розвідка ще інтенсивніше повідомляла про те, що готується напад. Інформації було дуже багато, але Сталін їй не довіряв. Натомість вважав, що мова йде про провокацію. Він хотів вичекати, коли британські та німецькі сили ослабнуть, (Франція на той момент вже була окупована, і вступити у війну) коли це буде найбільш вигідно для Радянського Союзу.
Другий факт — німецько-фашистське загарбання — популярне радянське кліше. Річ у тому, що Німеччину періоду правління Гітлера 1933-1945 років не можна вважати фашистською, адже керівною тоді була Націонал-соціалістична партія. Але Сталіну дуже не подобалося, що його основний опонент також використовує термін «соціалістичний». Ми можемо говорити тільки про нацистів.
Андрій Гарасим: «Вступити у війну» — мова йде про підготовку до нападу та Третій Рейх?
Яна Приймаченко: Однозначно мова йде про напад, тому що в радянських військових розробках не було жодної стратегії оборони. Принаймні, дослідники її досі не знайшли. Всі плани, які розраховувалися, були спрямовані не те, щоб воювати на чужій території. Це були наступальні плани. Вони мали бути готові станом десь на 10 липня 1941 року. Це ще один поширений міф про те, що Радянський Союз — голуб миру. Насправді це не так.
Наталя Соколенко: Які ще міфи відомо стосовно війни?
Яна Приймаченко: Дуже не популярно говорити про співробітництво Німеччини й Радянського Союзу, яке велося з 23 серпня 1939 року по 22 червня 1941. Як би це парадоксально не звучало, але Гітлер на початку 1941 року перестав постачати за економічними договорами обладнання для Радянського Союзу. Сталін постачав найрізноманітнішу сировину, яка була дуже потрібна Німеччині. Останні вагони сировини пішли туди, як не дивно, вранці 22 червня.