В студії Світлана Заліщук, народна депутатка, Голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.
Анастасія Багаліка: Я думаю, що вам є що розказати про ваші особисті контакти з ним, оскільки ви з ним контактували неодноразово, як депутатка, як єврооптимістка. Розкажіть, яким він вам запам’ятався?
Світлана Заліщук: Напевно, варто згадати, що я його зустріла років 10 тому. І це було напередодні ще саміту НАТО у 2008 році. Я тоді працювала разом з радником президента з європейської та євроатлантичної інтеграції. Ми були в кулуарах цього саміту і Джон Маккейн активно виступав і боровся, по суті, за те, щоби Україна отримала план дій щодо членства в НАТО. Йому тоді вже було 70 років і мене здивувало, наскільки він був активний, наскільки багато в нього було енергії. Він не тільки на рівні ідеї відстоював бажання України бути в НАТО, а і пропонував різні заходи: кому написати листи, яка має бути комунікація. Це відбувалось на фоні великої апатії дуже багатьох українських дипломатів. Він на мене справив колосальне враження.
Він не тільки на рівні ідеї відстоював бажання України бути в НАТО, а і пропонував різні заходи: кому написати листи, яка має бути комунікація.
Анастасія Багаліка: Що було причиною такої позиції, як ви вважаєте?
Світлана Заліщук: Джона Маккейна всі знають як людину, яка бореться за свободу, за демократичні цінності у світі – не лише по відношенню до України він був активний. Він дуже активно висловлював позицію, щодо тоталітарно-авторитарного режиму в Росії, він підтримував грузинів, коли вони мали революцію, активно відстоював і підтримував революції чи звільнення народів Східної Європи: Естонію, Латвію, Литву. Він в політиці з 1980-х років. Він завжди був дотичний до оборонної політики і питання звільнення народів радянського блоку було одним з величезних пріорітетів тому, що він розумів, що звільнення народів і прихід демократії тут – це посилення всієї вільної Європи, демократичної, безпечної Європи, яка є союзником США.
Анастасія Багаліка: Деякі речі з його біографії дуже сильно резонують з українською ситуацією. Наприклад, його ранні сторінки життя, які пов’язані з війною у В’єтнамі, з тим, що він понад 5 років провів у полоні і відмовлявся від обміну, коли пропонували звільнити його одного через посаду його батька. Такі речі дають зрозуміти, що було в основі такого характеру, сили духу, такої політичної позиції. Мимоволі, згадуються українські політв’язні. За роки ваших контактів, чи відчували ви, що його позиція впливає на позицію Америки?
Світлана Заліщук: Джон Маккейн надзвичайно впливовий політик не тільки в Америці, а в цілому світі. Він – людина зі стрижнем, людина з цінностями, яку справді світ знав. Тому, безумовно, впливав. Дуже цікаво було дивитися, коли Маккейн, приїжджаючи на Мюнхенську конференцію безпеки, збирав американську делегацію, депутатів, конгресменів, привозив їх спочатку, наприклад, в Естонію, чи Литву, чи Україну – він намагався показати людям, яка безпекова міжнародна ситуація, намагався добитися більшого залучення американських політиків в міжнародну сферу, в допомогу нам, Східній Європі, Україні.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.