Не сходить з перших шпальт скандал про те, що Дніпровський завод «Південмаш» міг розробляти та надавати мотори для запуску ракет у Північній Кореї.
Все це стало відомо завдяки публікації у виданні The New York Times, яке посилалося на слова дослідника Майкла Еллемана, експерта Інституту стратегічних досліджень.
Вчора Еллеман заперечив таке ствердження в своєму Твіттері.
В 2002-му році Україна потрапляла вже в подібний скандал, коли Госдепартамент США звинуватив Україну в тому, що вона продає в Ірак радарні системи «Кольчуга». Згодом ці звинувачення були спростовані.
Журналіст-міжнародник Олексій Кафтан, який є гостем нашої студії, не вбачає аналогію у цих подіях.
«Це не повторення скандалу с „кольчугами“, тут навіть руки Москви, на мою думку, немає. Є декілька факторів, які призвели до цієї ситуації. Я думаю, що тут ми себе більше самі налякали.
Дійсно, цей дослідник Майкл Еллеман, який опублікував цю інформацію, є співробітником Інституту стратегічних досліджень зі Штаб квартирою в Лондоні. Тобто фактично Еллеман не входить до пулу експертів-ракетників ані в Білому Ломі, ані в Пентагоні.
Його публікація вийшла в розділі „блоги“, тобто фактично людина просто висловлювала свою особисту думку. Це не є якесь дослідження команди і це не є офіційним довідковим матеріалом.
Ця стаття опублікована в понеділок. В той же понеділок The New York Times видає величезну статтю, притому встигнувши поговорити з Еллеманом особисто. Я не знаю, яким потрібно бути генієм набору, щоб за лічені години зліпити з того текст. Тобто тут йдеться про певну синхронізацію, і в мене питання — для чого і чому ця синхронізація взагалі виникла», — говорить Олексій Кафтан.
Він припускає, що це може бути погонею за сенсацією в літній «мертвий» інформаційний сезон.
«Мертвий сезон в серпні не лише у наших новинарів. З тими ж проблемами стикаються і новинарі американські, навіть у поважних виданнях. А тут є тема, яка фактично зводить дві болючі проблеми для Білого Дому воєдино — і проблему України, і проблему Північної Кореї. Чом би не розкрутити?.
Я не беруся судити, чи це була проплачена публікація. Але ні The New York Times, ні Еллеман не є купленими ФСБ, щоб в нашому просторі про це не казали» — вважає Олексій Кафтан.
Повну розмову слухайте у доданому звуковому файлі.