Чиїм коштом виживає українське кіно?

Кінорежисерка ділиться враженнями від проекту «Чи легко бути молодим?», анонсує покази власних фільмів у кінотеатрі «Ліра» і аналізує поточну ситуацію в українському кінематографі.

Ірина Правило: Проект «Чи легко бути молодим?» відбувся у Центрі науки та мистецтв «Дія», який працює зараз на Кіностудії імені Олександра Довженка. Ми вибрали такий формат, коли молодь, студенти, в основному могилянці зібралися і організували триденний захід, на якому можна було побачити дуже багато хорошого кіно, поспілкуватися і послухати виступи молодих музикантів.

Василь Шандро: Яка ситуація зараз в українському кінематографі, за які кошти ви знімаєте?

Ірина Правило: На жаль, сьогодні державою дофінансовуються лише ті проекти, які були в запуску. Тому ми працюємо за принципом, коли останній наш проект – фільм «Мій університет», який стане частиною трилогії «Моє дитинство», фактично знімається за принципом «спільнокошту». Ми брали участь на платформі «Велика ідея», яка є найкрупнішою платформою колективного фінансування в Україні,  і за цим же прикладом ми вирішили профінансуватись на найбільшому аналогічному світовому сайті Kickstarter.

Василь Шандро: Чи готові українці платити за власне кіно?

Ірина Правило: Безперечно готові. У нас був експеримент, коли ми пропонували людям спочатку подивитися кіно, а потім заплатити. І у нас був майже стовідсотковий успіх.