«Цифрові права — останнє покоління в сфері прав людини. Мова йде про реалізацію класичних прав людини, але в цифровому форматі. В Інтернеті може реалізовуватися багато прав людини: свобода вираження поглядів і поширення інформації, мирні зібрання в онлайн форматі й цілий перелік інших класичних прав.
Технології швидко розвиваються, тому цифрові права охоплюють і те, що пов’язано з доступом до Інтернету. А це і питання блокування сайтів, і питання можливості користуватися Інтернетом у віддалених районах», — розповідає медіаюрист.
Загалом під час моніторингу зафіксували 255 випадків порушень цифрових прав, 240 з них — це сайти й соцмережі, які були заблоковані в 2017-18 роках на підставі указів президента від 15 травня 2017 року та від 14 травня 2018 року.
«Ми робили юридичний аналіз цих указів і дійшли до висновків: незважаючи на те, що, можливо, ідеологічно ці дії були виправдані, сам порядок введення цих обмежень прав людини не відповідає ні національним стандартам, ні міжнародним», — зазначив медіаюрист.
Більше про підсумки моніторингу, проведеного громадською організацією «Платформа прав людини» у співпраці з коаліцією громадських організацій «За вільний Інтернет», слухайте в повній версії розмови в доданому звуковому файлі.