Дані екзит-полів розходяться, коли виборців купують, — Ольга Айвазовська

На думку координаторки виборчих програм «Опори» Ольги Айвазовської, низька явка — нормальне явище для другого туру, оскільки виборці, які в першому турі підтримали кандидата, який не пройшов до другого туру, можуть втратити мотивацію голосувати. Середня явка по Україні — 30%, вищою була явка в Дніпропетровську.

Ольга Айвазовська вважає, що нова система виборів мерів великих міст в два тури виправдала себе там, де розрив між головними конкурентами був мінімальним. Водночас норму закону можна вдосконалити, скасувавши обов’язкове проведення другого туру в разі, якщо розрив між голосами лідером і найближчим переслідувачем перевищує 20%.

Також в ході передачі робимо прямі включення кореспондентів «Громадського радіо» з Дніпропетровська, Запоріжжя та Полтави.

Ольга Айвазовська: Явка була прогнозовано низька і цьому є декілька причин. Середній показник явки по Україні близько 30% свідчить про те, що другий тур — це проблематичний вибір для громадян. Якщо у першому турі є певна мобілізація за рахунок одночасних виборів депутатів місцевих рад, є певна варіативність вибору громадян, коли перед вами з десяток кандидатів, і ви розумієте, що, можливо, у когось замало шансів, але для чистоти совісті голосуєте за хорошу людину.

А в другому турі набагато все складніше — є всього два кандидата, і якщо ви не підтримуєте жодного кандидата, ви не маєте можливості реалізувати свою виборче право, тобто проголосувати, наприклад, проти всіх.

Думаю, причиною такої низької явки стало те, що велика кількість громадян не знайшла свого кандидата у другому турі і тому проігнорувала цей вибір. Найбільшою явка була у Дніпропетровську.

В одному з законопроектів була передбачена система абсолютної більшості — це коли розрив між кандидатами понад 20 % і другий тур не оголошується. Система абсолютної більшості треба, аби відрив між кандидатами не був у сто голосів, зокрема, у великих містах не продовжувалась би поляризація, коли голоси виборців поділяються майже навпіл. Тому повторне голосування необхідно оголошувати саме у великих містах. Але якщо розрив між кандидатами у 25 — 30 % — повторне голосування проводити не варто.

Ірина Славінська: Що це за історія по Чернігову, де у виборців на паспорти були наклеєні якісь штрих-коди?

Ольга Айвазовська: За два дні до голосування там стояли черги у декілька сотень людей для того, щоб отримати матеріальну допомогу від благодійної організації. Ця організація не позиціонувала свого відношення до якогось з кандидатів, хоча на старті виборів була політична реклама, де зазначалось, що ця організація і один з кандидатів дуже близькі. І таким чином відбулась мобілізація — люди писали заяви на отримання матеріальної допомоги, а в день виборів у них з’явились на паспортах ці штрих-коди. Тобто певний перелік, здавалось би, непов’язаних з виборами заходів, але, тим не менше, зв’язок є.

Телефоном з Дніпропетровська Ігор Петровський: Підрахунок голосів розтягнеться надовго. Я не бачу у виборчих штабах особливих радощів. Підозрюю, що попередні очікування, що кандидати йдуть майже однаково, може відповідати дійсності. Ми зараз маємо три екзит-поли.

Вони всі декларують максимальну похибку у два відсотки, але цифри відрізняються дуже сильно. Наприклад, Інститут вивчення громадської думки дає Борису Філатову 49,3% проти 50, 7% у Олександра Вілкула. В той час, як «Социс» дає Філатову 55,8 %, а Вілкулу — 41,5%. А КМІС взагалі дає Філатову 62%, а Вілкулу — 38%.

Продовжується абсолютний ступор у міській виборчій комісії, яка зараз проголосувала, що першим питанням має бути не прийом протоколів, а звіт голови комісії, після чого голова комісії заявила, що вона не може звітувати не підготувавшись і залишила засідання. І от зараз міська виборча комісія сидить і чекає на повернення голови, яке відбудеться невідомо коли. Щодо явки — то вона була дещо вищою, чим у першому турі, тобто додаткова мобілізація відбулася. По місту відбувалося дуже багато заходів, розрахованих саме для молоді.

Ольга Айвазовська: В Дніпропетровську була одна з найвищих явок, і мобілізація іноді відбувалась в дивний спосіб. Чому дані екзит-полів розходяться? Тому що навіть МВС заявляло, що була реалізована масштабна схема підкупу. Виборці, які продали свій голос, ніколи не відповідають чесно на опитування екзит-полів. Екзит-пол не заміряє підкуп. МВС заявляє, що реалізована масштабна схема підкупу, в якій задіяно до 10 тисяч виборців.

Подібне вже відбувалося на місцевих виборах у Києві на окрузі, де суперничали Пилипишин та Левченко. Хто зараз реалізовував цю схему? Наскільки мені відомо, то заяву в міліцію написав Філатов чи його представники. Але сьогоднішня мобілізація у нас теж викликала питання.

Зокрема, виборці отримували іменні запрошення на вибори від ініціативи громадської ініціативи, де були їх персональні дані. В Дніпропетровську також була зафіксована найбільша кількість фотографувань виборчих бюлетенів. З 12 до 16 години середній показник по Україні був 0,8 %, а для Дніпропетровська цей показник склав 6,8%.

Телефоном з Запоріжжя Максим Щербина: Явка у місті склала 36,6%.

Маємо три екзит-поли: Інститут Горшеніна дає 57% Володимиру Буряку та 42% Миколі Фролову, екзит-поли КМІС дають 55,9% та 44,1% відповідно.

Вибори пройшли тихо та мляво. В останні дні перед виборами було неспокійно.

Наприклад, на сайті Запорізького університету, який очолює як ректор Микола Фролов, було опубліковане звернення нібито від імені викладачів. В ефірі місцевого телеканалу гендиректор «Запоріжсталі» Володимир Буряк уже заявив про потребу захистити вибір запоріжців.

Телефоном з Полтави Анатолій Мележик: Екзит-поли говорять, що переміг діючий голова — Олександр Мамай. Згідно до їх результатів, 60% виборців проголосувало за нього, менше 40% була явка. Значних порушень не було, спостерігачами були зафіксовані окремі факти. Така ситуація склалася, що три місяця назад ніхто не збирався голосувати за Мамая. Але зараз голосували не за, а проти когось.