Давос-2018 є вдалим для України: наші цілі збігаються з глобальним порядком денним, - Качка

Україна вже фактично імпліцитно присутня в глобальному ключовому порядку денному, оскільки є усвідомлення того, що агресія Росії проти України – це також і агресія проти всього цивілізованого світу, – говорить Тарас Качка. 

Василь Шандро: Політолог Валерій Димов у нашому ефірі говорив, що від України на Заході ніхто не стомився та український контекст присутній. Ви погоджуєтесь із таким твердженням?

Тарас Качка: В цілому так. Питання лише в нюансах. Грубо кажучи, Давос – це не лише питання ключових меседжів, які звучать, але й нюансів, як саме вони звучать.

Вийшла дуже класна панель, на якій виступав президент Порошенко разом із президентами Литви та Польщі, оскільки це вписує Україну в центральноєвропейський контекст, не відгороджуючи від держав-членів ЄС. Тому цей Форум, можна сказати, є вдалим із точки зору того, що Україна включається в регіональні глобальні дискусії, наші цілі збігаються з глобальним порядком денним і лідерів цивілізованого світу і взагалі глобального світу.

Ми абсолютно вдало та ідеально вписуємось в глобальний контекст, тому що є усвідомлення того, що Росія намагається підірвати цивілізований світ

Тетяна Трощинська: Контекст українських коментарів того, як з’явився президент Порошенко в Давосі і що говорив, значною мірою позначений недовірою всередині країни. Як тоді правильно розуміти те, про що ми говоримо?

Тарас Качка: Треба розрізняти кілька речей. Якщо ми говоримо про безпекову площину, площину конфлікту, пов’язаного з агресією РФ проти України, тут ми абсолютно вдало та ідеально вписуємось в глобальний контекст, тому що є усвідомлення того, що Росія намагається підірвати цивілізований світ, втручаючись у вибори, намагаючись підірвати міжнародну співпрацю, роботу над глобальними питаннями і довіру до міжнародного права.

Але є інша площина, пов’язана з внутрішніми трансформаціями, з економічним розвитком. Тут ми фактично трошки втратили темп у плані того, що немає довіри до тез про успіхи реформ, про які говорить президент. Хоча ці тези є абсолютно обґрунтовані, насправді робиться багато щодо трансформації української економіки та державного регулювання. При цьому, є дуже багато супровідних негативних чинників – тиск на громадські організації, зволікання з антикорупційним судом, зволікання щодо співпраці з МВФ. Вони створюють негативне тло, яке підриває довіру як на глобальному Форумі, так і всередині країни. 

Василь Шандро: У дописі на своїй сторінці ви виводите мораль, що тактика уряду проплентатись, проповзти – рівнозначна самогубству. Ви маєте на увазі ці зволікання уряду?

Тарас Качка: Звичайно. Зрозуміло, що є внутрішні політичні завдання і очікування людей від зростання добробуту, і ці очікування спрямовані до уряду. З іншого боку, треба робити швидшими реформи, а не протистояння цим реформам. Про це нам говорять і міжнародні партнери, про це говорить НБУ, коментуючи своє рішення щодо підняття облікової ставки.

Проблема полягає в площині знаходження балансу між задоволенням потреб людей щодо покращення добробуту і потребою робити реформи

Василь Шандро: Чи не означає це, що права рука не знає, що робить ліва, якщо президент говорить про одні речі, а з дій уряду можна робити зовсім інші висновки?

Тарас Качка: Думаю, проблема полягає в площині знаходження балансу між задоволенням потреб людей і очікування людей щодо покращення добробуту і потребою робити реформи. Це дилема, з якою стикаються всі без винятку політики, просто питання в тому, що тут має проявлятись фаховість політиків або державницька їхня позиція, щоб цей баланс був дотриманий. В нас поки ще йде перекіс у бік популізму.

Василь Шандро: У дописі ви пишете, що з промови Макрона можна було зрозуміти, що Європа вже не говорить про конфлікт як явище, а думають, які застосувати стратегії у вирішенні цього конфлікту.

Тарас Качка: Так, це видно і з європейського підходу, і з американського, вони вже розуміють, що треба цьому протидіяти: виробляти стратегії та конкретні рішення. Вже не стоїть питання, хто винен, а хто не винен – очевидно, що винна Росія. І Україна в цьому досягла великого успіху і це величезна наша перемога. Тепер питання в тому, наскільки ми спільним фронтом підемо далі.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.