«Громадське радіо»
«Ми виконуємо Мінські домовленості, тому потрібно бути дуже уважними до їх змісту. Ці домовленості здатні нести ризики для України», — каже він. Експерт також аналізує успіхи і неуспіхи реформи місцевого самоврядування і оцінює роль у них Петра Порошенка, Арсенія Яценюка та Володимира Гройсмана.
Андрій Куликов: Які наслідки це матиме для української Конституції?
Ігор Коліушко: Нічого доброго на основі неправдивих стартових положень вибудуватися у цих переговорах не зможе. Якщо їх учасники хочуть позитивних результатів, мають почати говорити правду про ті процеси, які відбуваються в Україні. Є абсолютно очевидним, що конфлікт на Донбасі не є громадянською війною.
10-15% населення Донбасу хотіли інтеграції з Росією. Але у будь-якому разі це явно не більша частина населення. Тому це точно конфлікт, інспірований ззовні. Не визнавши цього факту, я не вірю, що буде можливим щось конструктивно вирішити.
По-друге, в 11 пункті Мінських домовленостей сказано, що Україна має внести зміни до Конституції, а у примітках із 8 пунктів розшифровано, що саме є предметом цих змін. З правової точки зору цей пункт є нікчемним. Він не є правовим, адже ні Кучма, ні чинний президент не мають права згідно з Конституцією підписувати міжнародні зобов’язання щодо внесення до неї змін. Це прерогатива виключно українського народу та Верховної Ради України в окремих частинах. Президент ніяким чином не може за це відповідати. Учасники переговорів знали чи мали б знати про це.
Коли до Верховної Ради було внесено законопроект щодо децентралізації, Президент в останній момент вписує в нього 18 пункт перехідних положень, за яким особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим Законом.
Після появи цього пункту політикум розколюється, всі перестають обговорювати зміст законопроекту у частині децентралізації та починають сперечатися стосовно того, що цей пункт може означати. Одні кажуть, що він нічого не означає, інші наполягають, що президент таким чином каже, що це є виконанням Мінських домовленостей і багато депутатів зайняли цю позицію. Півроку ми живемо і невіданні: буде внесено ці зміни чи не буде.
Андрій Куликов: Що потрібно в Конституції, щоб українська держава була життєспроможною довший час?
Ігор Коліушко: У першу чергу, я рекомендував би нашим політикам активно завершувати та втілювати в життя реформу децентралізації і паралельно провести реформу уряду та виконавчої влади. Ефективний уряд має діяти за іншими принципами: на нижчих рівнях мають сидіти професіонали, які б дуже добре знали свою сферу відповідальності. Вони ж мають здійснювати постійний моніторинг.
Тоді уряд, отримуючи від них інформацію, матиме можливість здійснювати вчасні кроки. Структура наших міністерств влаштована по-іншому, тому організація такої роботи неможлива. Цьому перешкоджає також і психологічний наших перших осіб: що президент, що прем’єр є дуже авторитарними керівниками.
Андрій Куликов: Чому не включаєте до цього списку голову Верховної Ради?
Ігор Коліушко: Мені здається, що він суттєво менш авторитарна особистість.
Поки ми не змінимо це, не матимемо ефективної виконавчої влади, а отже, не матимемо й нормально функціонуючої держави.