Також дискутуємо з приводу зміни керівника робочої групи Парламенту, яка розслідує факти корупції в уряді. Гості ефіру: народний депутат Олег Осуховський та експерт Реанімаційного Пакету Реформ Денис Бродський. При мікрофоні журналісти «Громадського радіо» Ірина Соломко та Дмитро Тузов.
Дмитро Тузов: Розкажіть про цей законопроект докладніше.
Денис Бродський: Закон «Про державну службу» регулює все, що стосується проходження служби в органах державної влади. Основними новаціями цього законопроекту є те, що, по-перше, його писали не державні службовці, а він напрацьовувався під пильним оком громадськості. По-друге, відтепер будуть відокремлюватися політичні призначення від професійних. Тобто, всі посади на державній службі будуть призначатися виключно на конкурсній основі.
Ірина Соломко: Як відбувалася історія прийняття цього законопроекту?
Денис Бродський: Під час голосування за цей закон в залі залишилось лиш 180 депутатів, і, якби не підтримка партії «Свобода», сумніваюсь, що ми набрали б потрібну кількість голосів.
Олег Осуховський: Так, ми порадились, внесли деякі поправки, і проголосували цей законопроект, тому що дуже багато держслубовців є представниками політичних партій, що ставить під сумнів їх професіоналізм. Адже вони в прийняті рішень будуть керовані головами своїх партій.
Денис Бродський: Ще одна об’єктивна річ, яка вплинула на голосування
Дмитро Тузов: Чи доживе Україна до того, що державні високопосадовці теж будуть обиратися на конкурсній основі? І що для цього потрібно зробити?
Денис Бродський: Якщо Україна до цього не доживе, то важко взагалі говорити про її позитивне майбутнє. Для цього потрібні всеохоплюючий контроль громадськості та політична воля президента, прем’єр-міністра, коаліції та голови Верховної Ради. Звичайно, без політичних призначень ми нікуди не дінемось, але призначенцями мають стати професіонали.
Ірина Соломко: Я знаю, що зараз Мінсоцполітики не дозволяє регулювати заробітні плати не за тарифною сіткою. А як згідно нового закону складуться справи у державних чиновників?
Денис Бродський: Ми намагаємося цим законом вирішити проблему заробітної плати держслубовців. Справа в тому, що для забезпечення плідної роботи держслужби всі 300 тисяч робітників не потрібні. І от після скорочення робітників керівникам державних органів дозволяється залишити кошти для того, щоб доплачувати тим, хто буде працювати надалі, адже зостануться найпрофесійніші та найкваліфіковані люди, які будуть виконувати нові функції. Таким чином, зменшуючи чисельність працівників до визначеної границі, з’являється ймовірність збільшення заробітної плати, адже фонд оплати не може зменшуватись протягом наступних двох років. Водночас державна служба припиняє бути якоюсь особливою кастою. Відтепер для держслубовців не буде ніяких привілеїв, в них буде тільки заробітна плата та премії, і ніяких спеціальних пенсій, санаторіїв тощо.
Ірина Соломко: Як бути зі скороченням? Адже можуть бути моменти соціально невдоволення, тому що армія чиновників досить величезна.
Олег Осуховський: Я вважаю, що потрібно розвивати малий і середній бізнес, щоб люди могли займатися своєю справою, зароблять гроші та платити податки.
Денис Бродський: Наша сучасна державна служба дуже неефективна, є багато речей, які система продукує для самої себе. Уявіть, що досі є управління Кабінету міністрів, які виконують програми та розпорядження уряду Азарова. Але вони не можуть цим не займатися, бо це передбачено положенням. Це безглуздя. Тому скорочення може сягнути 50% робітників. І в мене є дві відповіді стосовно того, що їм робити після скорочення. Одна з них емоційна і громадянська
Питання від слухача: Чому немає державних службовців в єдиній тарифній сітці?
Денис Бродський: В більшості країн світу заробітні плати і держслужбовців, і народних депутатів, і органів місцевого самоврядування вираховуються в відсотках від середньої зарплати в країні, тобто вони прив’язані до того, як живуть громадяни