«Держзамовлення в освіті – рудимент радянського держплану», – експерт

За словами експерта, сьогодні зменшується кількість бюджетних місць на соціально-політичних науках, економіці, гуманітарних науках, менеджменті та хімічній технології. Однак, це не означає, що саме так реагує ринок праці, держава досі наосліп замовляє вишам підготовку фахівців з тієї чи іншої спеціальності. Мінекономрозвитку, яке мало би відстежувати і прогнозувати потреби ринку праці, цього якісно не робить. А виші, відповідно, зацікавлені отримувати кошти з держбюджету, тому показують вигідну для себе статистику.

Єгор Стадний: Біда нашого держзамовлення у вищій освіті, що це рудимент радянського держплану. В радянський час після закінчення університету випускників кудись розподіляли по Радянському Союзу. Це був засіб ефективний в умовах планової економіки, але в сьогоднішніх умовах діюча модель держзамовлення є недієздатною.

Коло безвідповідальності починається в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, яке відповідальне за середньостроковий прогноз потреб ринку праці у кадрах, хоча міністерство немає необхідної статистики по ринку праці. Потім цей прогноз узгоджується з тим, що надають університети. Не секрет, що університети надають інформацію, скільки б вони хотіли готувати фахівців, виходячи не з потреб ринку праці, а з того, що їм треба забезпечити ставки викладачів.

Фінансування держзамовлення дуже чітко прив’язане до кількості студентів у вузах. Фактично, ніяких інших факторів не береться до уваги при розподілі цього фінансування.

Зараз ми намагаємось подивитись в сторону т.зв. блочного фінансування. Це означає, що університет отримує загальну суму (блок) коштів. В межах цього блоку університет самостійно вибирає, на які програми розподіляти це державне фінансування. Але держава ставить певні умови – по-перше, розподіл цього фінансування здійснюється за певними критеріями. З університетом підписується договір, в якому зазначаються ті показники, які університет має досягнути по завершенню цього гранту. Це ідеальна модель, але, звичайно, на українську реалії вони накладаються з багатьма «але».