Для чого Україні потрібне концесійне законодавство та які нові можливості воно відкриває?

Пояснює старша економістка Центру економічної стратегії Оксана Затворницька.

Євген Павлюковський: Що таке концесія, що таке концесійне законодавство і чому в Україні варто про це думати?

Оксана Затворницька: Дати визначення концесії не так просто, оскільки в самому законопроекті визначення концесії займає третину аркушу формату А4. Дуже спрощено я можу це пояснити як форму залучення приватного капіталу з метою створення або надання послуг, які раніше надавалися і зараз надаються державними або приватними компаніями.

Як це виглядає? Є державний партнер, який є концесієдавцем, є приватний партнер, який є концесіонером, і державний партнер надає приватному партнеру певну послугу (концесію) на надання певних послуг в рахунок або обмін того, що він робить інвестиції, покращення або створення об’єкту державно-приватної власності.

Євген Павлюковський: Тобто це такий спосіб партнерства держави і приватного бізнесу?

Оксана Затворницька: Саме так.

Євген Павлюковський: Як це може бути застосовано в Україні?  І що той законопроект, який був прийнятий у першому читанні, означає?

Оксана Затворницька: Чи форма концесії докорінно відрізняється від інших форм державно-приватного партнерства? Форма концесії надає можливості приватному партнеру робити інвестиції, а не просто брати підприємство в оренду. За формою оренди він бере тільки у користування цей об’єкт. Та  й оренду не можна застосовувати до тих випадків, коли об’єкта комунальної власності не існує, а у формі концесії партнер долучається і створює таке підприємство.

Євген Павлюковський: Як це буде відбуватися на прикладі дороги?

Оксана Затворницька: Перше, що має зробити державний партнер, це визначитися, чи потрібна в даному випадку така форма – концесія. Державний партнер має провести дослідження на доцільність, він має порівняти, чи краще буде надавати цю послугу в рамках концесійної угоди або в рамках державної закупівлі.

Якщо в результаті цього дослідження робиться висновок, що це має бути концесія, державний партнер має виступити з ініціативою на Кабмін або на райраду чи міськраду з такою пропозицією, а далі він починає структурувати цю угоду, проводить тендер. І перед тим, як починаються фактичні роботи по створенню платної дороги, проходить ще деякий період, який називають фінансове закриття. За цей період мають бути виконані ключові засади, перш, ніж укласти концесійний договір. Це мають бути виділені земельні ділянки, приватний концесіонер має мобілізувати фінанси і тоді вже на повних правах може розпочати будівництво доріг.

Лариса Денисенко: Чи приватний інвестор має право першої ініціативи?

Оксана Затворницька: Має, законом це передбачено.

Лариса Денисенко: Як формуватимуться конкурсні комісії та які основні вимоги як до держави як партнера, так і до інвесторів?

Оксана Затворницька: Є два важливих елементи: це максимальна ціна на надання послуг, які встановлює держава або облрада, також новим законопроектом передбачено, що у тому випадку, якщо ця ціна, яка пропонується, буде меншою, ніж собівартість надання послуг, то будуть передбачатися певні компенсації.

Євген Павлюковський: Якщо Україна прийме закон про концесії, чи спонукатиме це тому, що в нас з’явиться більше іноземних інвесторів, які захочуть будувати тут дороги або якісь інші інфраструктурні об’єкти?

Оксана Затворницька: Я сподіваюся, що так, оскільки, читаючи даний законопроект, я його намагалася зрозуміти саме з позиції приватного інвестора. І там я побачила багато моментів, на які зазвичай звертає увагу приватний партнер. Даний законопроект передбачає певні переваги у застосуванні законодавства у сфері валютного реагування, у сфері податкового законодавства і репатріації доходів. Отже, я не бачу істотних проблем, якщо законопроект буде прийнятий саме в такому вигляді.

Євген Павлюковський: Які інфраструктурні об’єкти Україна зможе отримати в результаті запровадження концесійного законодавства?

Оксана Затворницька: У сфері транспорту – це автомобільні дороги, аеропорти, бо таких є не дуже багато, у сфері морських портів в нас вже є певні позитивні приклади, коли приватні стивідорні компанії орендують потужності морських портів. Але вони спроможні зробити більше, і вони хотіли б вкладатися в розвиток, і в днопоглиблення, але наразі вони не мають таких можливостей. Саме для таких сфер і передбачено даний законопроект і даний інструмент.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.