«Громадське радіо»
Перед новорічними святами у столиці оголосили конкурс на заміщення посади головного архітектора міста. Заявки прийматимуть 30 днів, а у комісію, яка обиратиме переможця, увійшли впливові представники громадськості. Який головний архітектор потрібен Києву і чи змінить нове призначення ситуацію з хаотичною забудовою столиці, — з’ясовуватимуть у програмі «Громадська хвиля». Ситуацію коментує гість студії керівник проекту київського онлайн-журналу «Хмарочос» Тарас Кайдан.
Анастасія Багаліка: Вже майже півроку у Києві немає головного архітектора, а є виконуючий обов’язки, але з оголошенням конкурсу не поспішали. У вас є варіанти чому?
Тарас Кайдан: Я знаю, що відбувалося в таборі громадських активістів. Коли Кличко звільнив головного архітектора і двох його заступників, стало ясно, що будуть оголошувати конкурс. Щоб цей конкурс пройшов не тишком-нишком, а відкрито, активісти написали відкритого листа Кличку про те, що конкурс має бути відкритим і публічним.
Анастасія Багаліка: Реакція від КМДА була така, яку ви очікували?
Тарас Кайдан: Коли ми щось вимагаємо, ми отримуємо менше, але реакція була. Це дало змогу забезпечити прозорість і публічність цього процесу. Декілька людей від громадськості також увійшли у конкурсну комісію і ввели туди іноземних експертів.
Анастасія Багаліка: Це не перший конкурс для Києва. Вони були і раніше, але менш прозорі?
Тарас Кайдан: Я не можу судити наскільки попередні конкурси були публічними, бо це було до того, як я почав займатися цим питанням. Але зараз людина, яка претендує на цю посаду, має здати екзамен на знання законів України і різних підзаконних актів. Це письмовий екзамен. Але громадськість вимагала більшої кількості завдань, які має пройти претендент на посаду головного архітектора.
Тетяна Трощинська: Про які саме вимоги ви говорите?
Тарас Кайдан: Я маю на увазі список документів, які необхідно подати: вони включають бачення та стратегію розвитку міста. Стратегію, за задумом, мають публічно демонструвати, а співбесіди мають бути записані на відео і опубліковані.
Анастасія Багаліка: Посада головного архітектора у Києві завжди була досить скандальною. І завжди була незадоволена громадськість. А є сьогодні розуміння того, що має бути у столиці?
Тарас Кайдан: Від посади головного архітектора завжди вимагають більше, ніж він може зробити. Вішають на нього і рекламу, і кіоски, а він не завжди може ці питання контролювати. Це треба розуміти. Набагато більше в питаннях архітектури залежить від голови КМДА.
Анастасія Багаліка: Чого варто вимагати від головного архітектора столиці і на які питання громадськість він може вплинути, а на які ні?
Тарас Кайдан: Давайте почнемо з висотності будівель. Це є питанням консенсусу київської громади і забудовників. Єдине, що спонукає забудовника збільшувати висотність будівель — це бажання заробити. Тут повинна бути увага громадськості, рішення судів та інших інстанцій. У Києві вже подібний прецедент на вулиці Десятинній, коли у будинку рішенням суду зняли два поверхи.
Анастасія Багаліка: На що може впливати новий головний архітектор у столиці?
Тарас Кайдан: Мені подобається, коли кажуть, що посада головного архітектора — це посада модератора. У місті зосереджені різні інтереси: громади, активістів, бізнесу, влади і т. д. Це безліч груп і сфер впливу. Якщо всі ці питання відкрито обговорювати і намагатися врахувати інтереси усіх, то і місто тоді буде виглядати відповідними чином.
Анастасія Багаліка: Чого чекати від самого конкурсу?
Тарас Кайдан: Ходить багато пліток, я їх не коментуватиму. Хтось подасть заявки, потім комісія обере певну кількість кандидатів, і вже з ними будуть проводити подальшу конкурсну роботу.
Тетяна Трощинська: Чи слідкуєте ви за діяльністю виконувачки обов’язків головного архітектора Києва?
Тарас Кайдан: Я не буду виказувати особисте бачення, але є результати всеукраїнських і міжнародних конкурсів. В одному з таких конкурсів я брав участь як член комісії. На мою думку, там все відбувається правильно. 2-3 рази на тиждень в департаменті архітектури проводять різноманітні презентації та лекції з різних питань — це якраз і є та публічність і та модерація, яка має бути у Києві.