Для Макрона найбільшою загрозою є ті французи, які не підуть на вибори, — журналістка

На зв’язку зі студією — журналістка з Франції Олена Габріелян.

Тетяна Трощинська: Що відбувається у Франції за чотири дні до другого туру президентських виборів? Учорашній день приніс масові демонстрації з коктейлями Молотова, постраждалими поліцейськими, сльозогінним газом. Які підсумки вчорашніх масових акцій? Що про це говорить поліція? Що про це говорять самі французи?

Олена Габріелян: Цю акцію можна назвати класичною першотравневою маніфестацією, а не передвиборчою, тому що на Площі Республіки, де я сама була, кілька організацій закликали вийти проти крайньо правого кандидата Марін Ле Пен, яке бере участь у президентських виборах разом з Емманюелем Макроном. Очікувалося, що кілька тисяч людей вийдуть на Площу Республіки. Насправді масового збору противників Ле Пен не було. 10 тисяч людей все ж таки вийшли з плакатами «Ні — Марін Ле Пен», але маніфестація була схожа на першотравневу. Ви могли побачити французьких курдів, які вийшли на акцію на підтримку незалежності Курдистану, були також за незалежність Кабілії, за визнання геноциду тамільців у Шрі-Ланці, палестинців, дуже багато маленьких маніфестацій, які злилися в першотравневу акцію, яка традиційно відбувається на Площі Республіки у Франції.

Тетяна Трощинська: Чи можна сказати, що ці кілька акцій, які ви вже назвали, — це зріз тих соціально-політичних проблем, з якими матиме справу будь-який кандидат, хто б не виграв?

Олена Габріелян: Вулиця показала настрої самих французів. За даними поліції було 40 тисяч учасників, а за даними самих організаторів — 70 тисяч. У всіх французьких містах пройшли такі акції. Вони показують настрої у французькому суспільстві. Немає, як говорять ЗМІ, єдиного республіканського фронту проти Марін Ле Пен. Причини в тому, що партія «Нацфронту» виявляється не такою страшною, як була кілька років тому. Це пояснюють і певною кампанією Марін Ле Пен. З іншого боку, багато антисистемних настроїв. Боротьба із безробіттям, соціальна криза виливаються на вулицю суперечливими настроями.

Макрон не представляє інтереси більшої частини французів, які б об’єдналися проти «Національного фронту». Емманюелю Макрону вдається набрати більше половини голосів за соцопитуваннями. Але це не Жак Ширак, який у 2002 році набрав більше 80%. У Марін Ле Пен набагато більше популярності, ніж було у її батька 15 років тому.

Французи ще не впевнені, чи зможе молодий кандидат Емманюель Макрон вирішити багато важливих проблем французького суспільства.

Дуже багато французів не визначилися. Для Емманюеля Макрона великою загрозою можуть бути французи, які вирішили просто не піти на вибори. Якщо брати результати соцопитувань, то Макрон має майже стовідсоткові шанси виграти, але, якщо неявка буде дуже високою, у Марін Ле Пен є всі шанси пройти.