Доброчесні й не дуже: кого обрали до нового Верховного суду?

Коментує нові призначення членкиня Громадської ради доброчесності Євгенія Моторевська.

Євген Павлюковський: Як ви оцінюєте призначення голови Верховного суду?

Євгенія Моторевська: Сьогодні (30 листопада – ред.) відбулася історична подія — відбувся перший пленум нового Верховного суду, конкурс тривав рік і було обрано голову Верховного суду. Дійсно, до пані Валентини у ГРД не було претензій.

Кожен кандидат був проаналізований ГРД, у нас доволі багато критеріїв: антикорупційний критерій, зв’язки з окупованими територіями, участь в публічних скандалах. За результатом аналізу пані Валентини, нами не було виявленого жодного з цих фактів, тому по ній не було ані негативного висновку, ані інформації.

Євген Павлюковський: А такий фактор як певна політична приналежність чи заангажованість є критерієм?

Євгенія Моторевська: Так, звичайно. Щодо пані Валентини, то ГРД схвально оцінила це призначення, тому що були різні варіанти, хто може стати головою Верховного суду. Це було дуже важливо, тому що нинішня голова має доволі хороший бекграунд, характеристики її колег з юридичних кіл, вона отримала освіту за кордоном, була в громадському секторі, в неї також був досвід (але доволі давно) суддівської діяльності.

Євген Павлюковський: Але не до всіх кандидатів, які були обрані, не було зауважень у ГРД. Громадські активісти перед цим заявляли, що 30 зі 120 переможців конкурсу мають певний негативний бекграунд. Що це за кандидати і як чином вони все-таки були обрані?

Євгенія Моторевська: Оскільки ми говоримо про призначення голови Верховного суду, мені би хотілося звернути увагу на заступника голови. Ним став нинішній голова Вищого господарського суду. Це доволі скандальний суддя Богдан Львов. Саме до цього тоді кандидата, а зараз судді в ГРД було дуже багато  претензій. Взагалі Богдану Львову пророчили посаду голови Верховного суду, про це говорилося ще на початку конкурсу. Його назвали протекцією АП. Тому сьогоднішнє голосування було дуже важливе і до нього була прикута дуже важлива увага. Було сприйнято як велика перемога, коли він не кандидував на голову Верховного суду. Але «перемога» перетворилася на «зраду», тому що він став заступником і другою людиною у Верховному суді.

Перше, на що ми звертали увагу: коли Богдан Львов очолював Вищий господарський суд, були підтверджені факти, коли вручну розподілялися справи. Щоб понизити корупційні ризики згідно закону всі справи в судах мають розподілятися автоматично, за допомогою спеціальної системи, щоб не було втручання керівництва суду. Богдан Львов виносив постанови, якими конкретні справи розглядалися конкретними суддями. За цим фактом було відкрите кримінальне провадження, але його закрили. Потім Богдан Львов надав документи у Вищу кваліфікаційну комісію суддів, де йшлося про те, що слідчий не знайшов злого умислу. Факт ніхто не спростовував. Оскільки справа була закрита, це не стало переконливим аргументом для Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Друге, на що ми звертали увагу — статки Богдана Львова. Він все своє життя пропрацював суддею, його дружина займалася науковою діяльністю. Тим не менше, ця людина володіє двома елітними дорогими автівками, хорошою кватирою. Пан Львов задекларував два годинники. На жаль, він не вказав у декларації, коли вони були придбані і конкретну модель. Але це, наприклад, годинник Breguet, вартість якого стартує від 18 000 доларів і може досягати 50 000 доларів. Це дуже коштовні речі. Громадськість, на жаль, не отримала відповіді, за які кошти вони були придбані. Під час співбесід Богдан Львов пояснив, що, мовляв, він все це купив на свою зарплату. Я передивлялася рішення, яке оприлюднене Вищою кваліфікаційною комісією суддів, вони це сприйняли як факт і в них не виникло питань, чи можна за зарплату судді, яка, мабуть, хороша для середньостатистичного українця, але якщо на це дивитися здоровим глуздом, то явно не дозволяє купувати аж настільки розкішні і коштовні речі.

Ми також звертали увагу, що Богдан Львов фігурував в одному дуже гучному корупційному скандалі. Я є журналістом Громадського ТБ, зокрема проекту Слідство. Інфо. Я робила історію, пов’язану з паном Гречківським. Пан Гречківський — це член Вищої ради правосуддя, справа якого зараз розглядається в суді. Історія почалася з того, що ГПУ оприлюднила інформацію, що Гречківського затримали на хабарі в півмільйона доларів, що він має сприяти певній компанії у вирішенні справи в судах всіх трьох інстанцій. Перша, друга інстанції по 150 000 доларів і 200 000 доларів — касація.

Посередник у цій справі заявляв (це задокументовано), що пан Гречківський обіцяв вирішити всі справи в судах через свого давнього колегу, приятеля,  голову Вищого господарського суду Богдана Львова. Коли я почала займатися цією справою, ми з’ясували цікаві речі. Наприклад, те, що у Вищому господарському суді справи, пов’язані з інтелектуальною власністю (а ця скандальна справа була пов’язана з патентами на квас), розглядає обмежене коло суддів і серед них є Богдан Львов. Коли б ця справа дійшла до касації, її б обов’язково розглядав Львов.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.