Наталя Соколенко: Конституційни Суд почав розглядати справу так званого закону «про партійну диктатуру». Цей закон дозволяє партійному керівництву переглядати нашу з вами волю як виборців. Тобто, після дня голосування, коли ми проголосували за той, чи інакший партійний список, партія може ще раз зібратися і “викинути” із списку кандидатів у депутати та замінити їх на інших. Є висновок Венеціанської комісії “За демократію через право” і інших європейських інституцій, які вважають,що цей закон не відповідає європейським нормам виборчого права і взагалі виборчим стандартам. А як почався розгляд цієї справи ми почуємо більше від Юлії Кириченко, оскільки вона є представницею суб’єктів подання.
Юлія Кириченко: Більшість наукових установ зійшлися на думці, що це не відповідає Конституції України.
Наталя Соколенко: Мається на увазі вищі навчальні юридичні заклади, і не тільки навчальні?
Юлія Кириченко: Хочу привернути увагу до того, що суддя Віктор Колісник, до цього професор Харківської юридичної академії імені Ярослава Мудрого зробив запити майже до всіх наукових постанов як сходу, так і заходу України. Всі відповіли однозначно, що цей закон не відповідає Конституції України. Єдині представники Донецького університету висловили думку, що, можливо, це відповідає Конституції України.
Євген Павлюковський: Яка подальша доля цього Закону і його розгляду?
Юлія Кириченко: Ми майже достиснули Верховну Раду у тому, що це неконституційний проект. Сьогодні я маю надію, що Конституційний Суд визнає цей закон неконституційним. Що може бути далі? Кандидати у народні депутати відповідно до рішень адмістративного суду можуть повернуться до виборчих списків, і, відповідно, отримати мандат народного депутата.
Наталя Соколенко: Коли це рішення Конституціного Суду може бути?
Юлія Кириченко: Зараз це головне питання. З моменту винесення рішення Конституційним Судом рішення, цей закон втрачає чинність.