Громадське радіо
Президент підписав Закон «Про Конституційний Суд», що змінює процедуру обрання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, проти чого виступала спільнота правозахисників. Ситуацію коментує Богдан Крикливенко, керівник секретаріату омбудсмена.
«Там є речі абсолютно позитивні, які підтримуються, в тому числі, тими колегами-конституціоналістами, які висловлюють свою рішучу підтримку таким речам як конституційна скарга, бачать певні позитивні зміни в інших положеннях, але багато питань, зокрема до блоку прикінцевих перехідних положень, які стосувались зміни процедури порядку, способу обрання Уповноваженого з прав людини. Нагадаю, що цей процес було запущено з квітня місяця, і посеред процесу, коли вже були висунуті кандидатури – змінюються правила, досить радикально. У чому особливість закону? Процедура вибору Уповноваженого Верховної Ради з прав людини визначена, як мінімум, двома законами – спеціальним Законом «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», і інструкцією покрокових дій, яка теж має силу закону – це Регламент Верховної Ради. Отримавши текст, пару годин тому, ми пересвідчились, що ця вся історія з нечистим процесом, розміщеним на 57 чи 58 сторінці, щоб ніхто не помітив, порядку способу змін голосування за уповноважену, насправді зіграла злий жарт, тому що в Законі про Регламент оцю покрокову інструкцію змінили, а ключовий, базовий Закон про Уповноваженого з прав людини – за нього забули. Тобто на сьогодні є два документи, в одному написано: Уповноважений обирається шляхом таємного голосування бюлетенем, а в іншому написано: Уповноважений обирається відкритим голосуванням. На якому етапі відбувся збій – встановити зараз тяжко», – пояснив Богдан Крикливенко.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
0