Довічний президент-реформатор Китаю будує «суспільство середньої заможності», - журналіст Юрій Пойта

Вплив такого рішення на зовнішню та внутрішню політику Китаю коментують китаїст Інституту Сходознавства Віктор Кіктенко та журналіст-міжнародник Юрій Пойта.

Євген Павлюковський: Що означає дозвіл на довічне перебування на посаді для внутрішньої та зовнішньої політики Китаю?

Віктор Кіктенко: У медійних джерелах відбувається архаїзація Китаю. Прийнята ж поправка говорить насамперед про посилення впливу партії та її керівництва. Мета: посилити вплив партійного керівництва.

В Китаї була лише одна посада, яка не була довічною – голова КНР. Раніше там завжди хтось був при владі довічно. Головна посада у Китаї не голова КНР, а Генеральний секретар. Влада належить тому, кому належить влада в партії. Теперішні зміни стосуються перш за все консолідації влади.

Євген Павлюковський: Західна частина світу не дуже розуміє призначення на посаду довічно. Що ви про це думаєте?

Юрій Пойта: Захід не зовсім правильно розуміє Китай, бачить його через призму власних національних інтересів, традицій. Протягом усіх 3 тисяч років державності Китаю владу імператора там ніхто і ніколи не обмежував. І лише представник другого покоління китайських лідерів Ден Сяопін будучи при владі вніс поправку до Конституції, яка забороняє перебувати на посаді голови КНР більше двох термінів.

Можливість довічного перебування Сі Цзіньпіна при владі експерти прогнозували ще рік тому.

Зараз з Конституції забрали статтю, яка обмежувала перебування при владі двома термінами. Але там не йдеться про довічне перебування.

Сі Цзіньпін – не імператор, він особа, яку обирає політбюро Комуністичної партії Китаю.

Дмитро Тузов: Вам це не нагадує радянську модель правління?

Юрій Пойта: Сі Цзіньпін – представник п’ятого покоління китайських лідерів. Він показує себе, як один з найхаризматичніших лідерів КНР. Деякі експерти прирівнюють його до Мао Цзедуна, деякі до Ден Сяопіна.

Хоча більшість експертів говорять про перебування особи при владі довічно у контексті антидемократії, але серед причин цього рішення вбачають не так звану узурпацію влади і не концентрацію влади в руках однієї особи. Основною метою такого рішення називають те, що Китай побачив свої стратегічні цілі і зміна влади може перешкодити виконанню цих цілей. Зовнішня політика є інструментом для ефективного виконання внутрішніх політичних задач. Наприклад, до 2020 року Китай планує створити так зване суспільство середньої заможності. Боротьба  з бідністю та реформи економіки – завдання номер один для Китаю. На думку керівництва, саме Сі Цзіньпін зможе завершити реформи, які розпочав. Йдеться про реформу економіки, безпрецедентну боротьбу з корупцією, реформу народно-визвольної армії Китаю.

Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.